Круглий стіл “Стратегія Китаю у трансформаціях глобальної влади : виклики у турбулентному світі”
Які ризики нова політика Трампа щодо Китаю створює для менших держав?Як російсько-українська війна впливає на відносини Китаю з його ключовими партнерами?Як російсько-українська війна вплинула на економічний потенціал Китаю?Науковий журнал «Китаєзнавчі дослідження» представлено на академічній платформі Taiwan Academic Classics
«Китаєзнавчі дослідження» – це науковий журнал, який видається спільно Інститутом сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАНУ, Українською асоціацією китаєзнавців та Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана, у співпраці з Видавничим домом “Гельветика”. Журнал публікує статті, присвячені актуальним проблемам історії та сучасного розвитку Китаю, дослідженню китайської мови та літератури, вивченню контактів Китаю з іншими країнами Азії та з Україною, історіографічні огляди та рецензії, а також інформацію про наукові конференції. В журналі публікуються статті вітчизняних і закордонних авторів, а також переклади історичних, релігійних і літературних пам’яток Китаю. З листопада 2020 року журнал включено до Переліку наукових фахових видань України категорії Б у галузі філософських, філологічних, політичних та економічних наук (спеціальності 033 «Філософія», 035 «Філологія», 051 «Економіка», 052 «Політологія», 071 «Облік і оподаткування», 072 «Фінанси, банківська справа та страхування», 073 «Менеджмент», 075 «Маркетинг», 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», 292 «Міжнародні економічні відносини»). А з листопада 2024 року журнал представлено на академічній платформі Taiwan Academic Classics.
Ця співпраця відкриває нові можливості для поширення китаєзнавчих досліджень на міжнародному рівні, а також сприяє популяризації українського китаєзнавства у глобальному академічному просторі та створює міцне підґрунтя для розвитку міждисциплінарних досліджень у вивченні Китаю.
Відтепер наукові статті, опубліковані у журналі «Китаєзнавчі дослідження», доступні для читачів і дослідників з усього світу на платформі Taiwan Academic Classics.
Науково-технічний переклад: ІТ-сфера (в’єтнамська мова). Інтерактивний навчальний посібник
Інтерактивний посібник розроблено для курсу «Переклад науково-технічних текстів (в’єтнамська мова)» магістерської освітньої програми за спеціалізацією 035.061 Східні мови та літератури (переклад включно), перша – в’єтнамська. Посібник також може бути використано для самостійного навчання зацікавлених осіб, які володіють в’єтнамською мовою на рівні не нижче В1 та здобули базові знання з практики перекладу.
У посібнику на прикладі актуальних тем щодо штучного інтелекту, інтернету речей, блокчейну, технічних характеристик сучасних ґаджетів та технологій подано дотичну термінологію та роз’яснено особливості в’єтнамсько-українського перекладу науково-технічних текстів з відповідними тренувальними вправами. Уроки наповнено текстовими та відеоматеріалами, містять вокабуляр, лексико-граматичний коментар та вправи для перевірки вивченого матеріалу. У посібнику зібрано оригінальні текстові, візуальні та відео матеріали для розкриття особливостей науково-технічного стилю. Крім того, в уроках подано паралельні в’єтнамські та українські тексти, щоб показати перекладацькі трансформації, які найчастіше використовуються при локалізації спеціалізованих сайтів.
В результаті опанування цього курсу здобувачі освіти володітимуть навичками науково-технічного перекладу у парі мов українська – в’єтнамська в галузі інформаційних технологій, а також за аналогією зможуть самостійно напрацьовувати навички перекладу в інших галузях науки й техніки.
Міжнародна наукова конференція “Єврейство Східної Європи: історія, культура, традиції”
Шановні колеги!
Протягом трьох днів, 21-23 квітня, у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині відбуватиметься міжнародна наукова конференція, присвячена вивченню східноєвропейського єврейства в Україні та за її межами.
До участі запрошуються науковці, викладачі та науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти, аспіранти, магістранти, співробітники музеїв, архівів і бібліотек.
У межах роботи конференції заплановано видання збірника наукових тез учасників.
Напрямки роботи конференції та теми виступів (дослідження періоду від пізнього Середньовіччя до 1939 року)
- Штетл і аспекти його життя: традиційна спільнота, простір містечка, демографія, міжнаціональні відносини.
- Матеріальна культура: архітектура, некрополістика та епіграфіка, бібліотечні та музейні колекції.
- Писемні джерела з історії східноєвропейського єврейства, архівістика.
- Релігійні та інтелектуальні течії: рабиністичний юдаїзм, хасидизм, литовський юдаїзм, Просвітництво, маргінальні релігійні рухи.
- Етнографія та історія побуту: фольклор, музична традиція, обряди та звичаї, культура повсякдення.
- Соціально-політичне життя: сіонізм, політичні рухи та організації, благодійність та меценатство.
- Їдишланд: література, кіно, преса.
- Неашкеназьке єврейство Східної Європи: сефарди, караїми, кримчаки.
- “Єврейський світ” Східної Європи: культура, цивілізація, соціум.
Учасники конференції мають можливість запропонувати виступ із тезами на інші теми, які відповідають напрямку конференції.
Взяти участь можна як онлайн, так і офлайн, мови конференції – українська та англійська. Учасникам, які приїдуть до Кам’янця-Подільського, забезпечать проживання в готелі (дві ночі) та дворазове харчування.
Щоб взяти участь, просимо зареєструватись за посиланням — https://forms.gle/ifxDrhTs8jXGeuMy5.
Учасники мають надіслати тези доповідей на електронну адресу організаторів conferencejudaica@gmail.com до 23 березня (включно). З питаннями щодо участі писати також на цей email.
Вимоги до оформлення тез доступні за посиланням.
Організатори конференції
Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України — науково-дослідний інститут Національної академії наук України, провідна українська наукова установа.
Міжнародна міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки. Протягом двох років студенти програми вивчають історію і культуру євреїв Східної Європи, передусім України.
Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник входить до міжнародного реєстру визнаних всесвітніх музеїв.
Державний архів Хмельницької області зберігає десятки тисяч важливих документів та забезпечує реалізацію державної політики у галузі архівної справи та діловодства на території області.
Медіапартнер конференції – студія “Діє-Слово”.
Відкритий курс “Війна в єврейській історії” (друга частина)
Сьогодні Армія оборони Ізраїлю є не тільки гарантом існування держави, а й важливим соціальним інститутом, що скріплює ізраїльське суспільство. У рамках курсу буде обговорено питання про те, як змінювалося ставлення до озброєного захисту на шляху виходу зі штетлу, як створювалася армія Ізраїлю, які саме цінності та ідеї сформували її склад, чим були організації, які передували цьому процесу та які сторінки її історії є актуальними для нас сьогодні.
Реєстрація нових учасників обов’язкова за посиланням: https://forms.gle/FRW3NaNvaUrhEKfA6
Для учасників першої частини курсу реєстрація не потрібна.
Сертифікат за умови присутності на всіх лекціях та проходження тесту. Трансляцію курсу у ФБ не передбачено. Записи надаються учасникам.
Єхіель Фішзон. Від Колумба до Я. Франка. Авантюристи єврейського походження (17-18 ст.)
Давид Вайнштейн. Перша світова: від погонщиків мулів до Легіону.
Давид Вайнштейн. Зачатки армії: Гаґана та Пальмах.
Давид Вайнштейн. Ецель і Лехі.
Давид Вайнштейн. Війна за незалежність 1947-1949. Цахал: перші роки.
Міжнародна Міждисциплінарна Сертифікатна програма з юдаїки у співпраці з Інститутом сходознавства НАН України, Студія “Діє-Слово”, Міжнародний центр єврейської освіти та польових досліджень.
Всеукраїнський круглий стіл “Практики збереження та захисту єврейських цвинтарів”
Розповідь буде присвячено єврейським цвинтарям як історичному джерелу, способам їх збереження і тим загадкам, які вони подекуди ставлять перед нами.
Шлях розвитку українсько-китайських відносин: від пострадянської епохи до російсько-української війни
У науковому журналі “Journal of Contemporary China” побачила світ стаття науковиць Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України к.е.н. Віти Голод та к.е.н. Ольги Дроботюк “Шлях розвитку українсько-китайських відносин: від пострадянської епохи до російсько-української війни”.
Анотація
В умовах війни Україна стикається з дилемою: як зберегти стратегічний баланс у відносинах із Китаєм та США, водночас гармонізуючи свою політику з підходами Європейського Союзу. Ця стаття має на меті дослідити еволюцію українсько-китайських відносин протягом 32-річної історії їх розвитку та відповісти на два дослідницькі питання: які внутрішні та зовнішні фактори були вирішальними у впливі на двосторонні відносини впродовж цього історичного періоду, і як ці фактори змусили керівників обох країн перейти від високорівневих стратегічних взаємодій до відносин, переважно заснованих на торгівлі, що призвело до фактичного політичного ігнорування України Китаєм.
Це академічне дослідження надає цінну інформацію як для академічних кіл, так і для представників політичних інституцій, висвітлюючи поведінку та дипломатичні результати взаємин між Україною та Китаєм. Воно демонструє, як геополітичні зміни та внутрішньополітична динаміка вплинули на траєкторію їхніх двосторонніх відносин, пояснюючи поточний стан і можливі майбутні напрями розвитку цих відносин.
Окрім того, це дослідження слугує прикладом для менших країн, зокрема інших пострадянських держав, у їхньому прагненні налагоджувати взаємини з Китаєм в умовах змінного геополітичного ландшафту.
Інформація за результатами опитування щодо японсько-української транскрипції
З метою започаткування професійної дискусії щодо принципів академічної системи транскрибування українською мовою японських слів і власних назв Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України ініціював проведення онлайн-опитування, що тривало з 15 жовтня до 20 грудня 2024 р. Ми свідомо обмежили коло потенційних респондентів лише фаховою аудиторією, яка б складалася з науковців і викладачів ЗВО (японознавців, фахівців з української філології, загального мовознавства), а також професійних перекладачів-японістів. У розробленому опитувальнику ми поставили перед респондентами низку запитань загальнотеоретичного й практичного змісту, а також намагалися з’ясувати, чи бажає той чи інший фахівець взяти участь у науковій конференції, присвяченій проблемам японсько-української транскрипції.
Із 78 адресатів, яким було надіслано наше запрошення, заповнили анкету 17 респондентів. Серед них викладачі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного лінгвістичного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Дармштадського університету прикладних наук, Українсько-Японського центру КПІ ім. Ігоря Сікорського, наукові співробітники Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні, Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, перекладачі й незалежні дослідники. Опитування не визначило очевидної переваги однієї з наявних систем японсько-української транскрипції. Більшість респондентів підтримали ідею проведення наукової конференції, присвяченої обговоренню цієї проблеми. Ми щиро вдячні кожному, хто знайшов час і зголосився відповісти на наші запитання.
Факультет східних мов Київського столичного університету імені Бориса Грінченка не взяв участь у запропонованому анкетуванні, проте, одночасно з ним, провів власний захід – Всеукраїнський круглий стіл «Проблеми академічної транскрипції японської мови». Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського не був запрошений на цей круглий стіл.
Кафедра корейської і японської філології Київського національного лінгвістичного університету ініціювала власне опитування щодо використання існуючих систем японсько-української практичної транскрипції.
Обидва університети декларують намір домогтися загальної уніфікації, стандартизації й унормування японсько-української транскрипції на основі власних метрологічних підходів. Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України має на меті визначити систему японсько-української транскрипції, яка б могла застосовуватися на сторінках наукових видань Інституту.
Ми глибоко переконані, що науковий пошук завжди повинен ґрунтуватися на принципах академічної доброчесності й взаємоповаги всередині наукової спільноти, академічної свободи, плюралізму думок і відкритої фахової дискусії. У зв’язку з цим Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України інформує про своє рішення провести у 2025 році наукову конференцію, присвячену теоретичним питанням української практичної транскрипції східних мов.
Китайська цивілізація: традиції та сучасність : матеріали ХVІІІ міжнародної наукової конференції
До збірника включені матеріали виступів наукових співробітників, викладачів, аспірантів, магістрантів, студентів, які взяли участь у ХVІІІ Міжнародній науковій конференції «Китайська цивілізація: традиції та сучасність» (Київ, 14 листопада 2024 р.). Збірник містить матеріали секцій «Дослідження китайської цивілізації: історія, філософія, культура», «Китай в сучасному світі: міжнародно-політичний аспект», «Сучасна модель соціально-економічного розвитку Китаю», «Теоретичні та прикладні питання китайського мовознавства та літературознавства». Збірник призначений для всіх, хто цікавиться проблемами китаєзнавства, міжнародних відносин і регіоналістики.
Доступ до матеріалів онлайн: http://catalog.liha-pres.eu/index.php/liha-pres/catalog/book/337
Китайська цивілізація: традиції та сучасність : матеріали ХVІІІ міжнародної наукової конференції, 14 листопада 2024 р. – м. Київ. – Львів – Торунь : Liha-Pres, 2024. – 84 с. (Ум. друк. арк. 4,88)
ISBN 978-966-397-442-2
Науковий семінар “Агатангел Кримський і Михайло Грушевський: актуальні дослідницькі паралелі з історії Османської і Галицько-Волинскої держав першої половини ХІІІ ст.”
17 грудня 2024 р. в Інституті сходознавства відбувся науковий семінар на тему “Агатангел Кримський і Михайло Грушевський: актуальні дослідницькі паралелі з історії Османської і Галицько-Волинскої держав першої половини ХІІІ ст.” в рамках серії обговорень “Агатангел Кримський (1871–1942): сучасне бачення академічної творчості вченого”. Доповідач, молодший науковий співробітник Інституту сходознавства, к.і.н. Тарас Чугуй, представив свої перші напрацювання з порівняння історичних досліджень двох визначних українських академіків. В обговоренні доповіді взяли участь співробітники Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського, а також запрошені гості з Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України – заступник директора з наукової роботи, д.і.н. Олександр Маврін і завідувач відділу джерелознавства нової історії України, д.і.н. Ігор Гирич.
Семінар пройшов у дусі плідної академічної дискусії з окресленням перспектив до подальших досліджень.
