Публікації
Повне академічне зібрання творів: у 14 томах. Том 10. «Стародавня історія східніх народів». Конспекти. Виписки з книг. Нотатки та інше
Леся Українка
Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2021. — 528 с., 56 с. іл. ISBN 978-966-600-731-8, ISBN 978-966-600-725-7 (Т. 10)
Леся Українка. Повне академічне зібрання творів: у 14 томах. Том 10. «Стародавня історія східніх народів»
Науковці Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України Дмитро Бурба, Олена Огнєва, Віталій Приймаченко, Олена Романова взяли участь у підготовці до видання 10-го тому Повного академічного зібрання творів Лесі Українки у 14 томах, до якого увійшли всі знайдені на сьогодні тексти письменниці. Твори, що включено до нього, різні за складом: підручник, складений Лесею Українкою для молодшої сестри «Стародавня історія східних народів», а також авторські ілюстрації, конспекти й виписки з книг, нотатки і матеріали до художніх творів письменниці. Переважна більшість текстів, представлених у цьому томі, вперше вводяться до обігу.
«Школа Джозефа Нідема»: дискусії навколо китайської науки та цивілізації : монографія
Кіктенко В. О.
Київ: Видавничий дім «Гельветика», 2020. — 412 с. УДК 101:001+008(510) ISВN 978-966-992-263-2
«Школа Джозефа Нідема»: дискусії навколо китайської науки та цивілізації : монографія
У монографії досліджено особливості техніки філософського аналізу, способи постановки проблеми, формування основних понять, принципи методології та теоретичні висновки «школи Джозефа Нідема». Показано специфіку раціоналістичного гуманізму, пов’язаного з підходом «школи Джозефа Нідема» до дослідження соціальних процесів, який виник у результаті синтезу методів біології та гуманітарних наукових пошуків. Вивчено гіпотези й теоретичні положення історичної динаміки та соціокультурних чинників розвитку китайської науки в соціальній епістемології «школи Джозефа Нідема» як боротьби проти європоцентристського підходу. Встановлено ключові положення соціології знання в історико-культурній реконструкції «школи Джозефа Нідема» щодо визначення теоретичних положень традиційної китайської науки. Проаналізовано теоретичні основи та результати реконструкції природознавства і його соціальних основ у роботах «школи Джозефа Нідема». Показано подолання методології наукового пізнання Дж.Нідема в нових моделях реконструкції китайської науки й цивілізації (Д. Бодде, Н. Сівін, Дж. Ллойд, Б. Ельман, Т. Хафф, Дж. Хобсон і Цянь Веньюань). Дослідження китайської науки й цивілізації, здійснені «школою Джозефа Нідема» та її опонентами, представлені не тільки як факт історії філософії, а й як теоретичне знання, єдина система, потужний напрям інтелектуального життя другої половини XX ст. Для китаєзнавців, філософів, істориків науки, студентів та широкого кола читачів.
Близький Схід і Північна Африка як сфера інтересів України: аналітична доповідь 2020
Богомолов О. В., Данилов С. I., та ін.
Близький Схід і Північна Африка як сфера інтересів України: аналітична доповідь / за ред. О. В.Литвиненка. Київ : НІСД, 2020. 85 с.
Близький Схід і Північна Африка як сфера інтересів України: аналітична доповідь
Ця доповідь присвячена регіону, який традиційно позначають як Близький Схід та Північна Африка (англ. Middle East & North Africa, MENA, далі застосовуємо український відповідник цієї абревіатури – БСПА). Його кордони майже відтворюють периметр колишньої Османської імперії за винятком її європейських володінь. Наразі цей регіон включає низку арабських країн і одну автономію: Ірак, Сирію, Ліван, Йорданію, Кувейт, КСА, Катар, Бахрейн, ОАЕ, Оман, Ємен, Єгипет, Лівія, Туніс, Алжир, Марокко, і Палестинську автономію. У цій доповіді дотримуватимемося консервативного – тобто звуженого – визначення кордонів регіону. Особливо місце на мапі регіону посідають три неарабські країни (точніше, країни, у складі населення яких домінує неарабський складник) ‒ Ізраїль, Туреччина та Іран.
Pre-Islamic Near East: History, Religion, Culture.
Kyiv: A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies of the NAS of Ukraine, 2020. – 28 p.
Pre-Islamic Near East: History, Religion, Culture. Abstracts of Reports of the Second International Scientific Round Table, Kyiv, December 10, 2020. – Kyiv: A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies of the NAS of Ukraine, 2020. – 28 p. Organizing Committee Alexander BOGOMOLOV Oleksiy KHAMRAY Danylo RADIVILOV Mykola TARASENKO (Chairman of the Organizing Committee) Hanna VERTIIENKO (Secretary of the Organizing Committee)
Китайська цивілізація: традиції та сучасність : матеріали XIV міжнародної наукової конференції, 5 листопада 2020 р.
Київ : Видавничий дім «Гельветика», 2020. – 496 с. ISBN 978-966-992-250-2
До збірника включені матеріали виступів наукових співробітників, викладачів, аспірантів, магістрантів, студентів, які взяли участь у ХIV Міжнародній науковій конференції «Китайська цивілізація: традиції та сучасність» (Київ, 5 листопада 2020 р.). Збірник містить матеріали секцій «Дослідження китайської цивілізації: історія, філософія, культура», «Китай в сучасному світі: міжнародно-політичний аспект», «Сучасна модель соціально-економічного розвитку Китаю», «Теоретичні та прикладні питання китайського мовознавства та літературознавства». Збірник призначений для всіх, хто цікавиться проблемами китаєзнавства, міжнародних відносин і регіоналістики.
Завантажити файл PDF : -цивілізація_2020.pdf
Міноритарні спільноти східного походження в Україні: особливості функціонування в умовах суспільно-політичних трансформацій. Аналітична доповідь
За ред. Д. А. Радівілова.
К. : Інститут сходознавства ім. А . Ю. К рим- ського НАН України, 2020. – 136 с.
У доповіді подано результати досліджень, що виконувалися протягом 2020 р. у рамках науково-дослідної роботи Інституту сходознавства ім. А . Ю. Кримського НАН України “Міноритарні спільноти східного походження в Україні: особливості функціонування в умовах суспільно-політичних трансформацій” (цільова програма наукових досліджень НАН України “Соціокультурний простір України у формуванні національної стратегії: територіальні ідентичності, ідентифікаційні символи, ментальні практики”). Висвітлено широке коло питань щодо актуального стану низки етнічних та конфесійних спільнот, представлених в Україні (кримські татари, турки-месхетинці, поволзькі татари, в’єтнамці, вайшнави, буддисти), процесів самоорганізації та інституалізації, які наразі відбуваються всередині цих громад, місця й ролі етнічного та релігійного складників у структурі ідентичностей представників цих меншин, ступеня їхньої інтегрованості до українського соціуму та характеру зовнішньої комунікації в рамках загальноукраїнського соціокультурного простору.
Імена революції: дискурс Арабської весни
Богомолов О. В.
К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. – 380 с. ISBN 978-617-7621-00-2
Книга присвячена аналізу дискурсу Січневої революції 2011 року в Єгипті, одного з найяскравіших епізодів Арабської весни – хвилі масових антиавторитарних протестів, які почалися з туніської революції грудня 2010 року й охопили низку арабських країн. Основну увагу приділено аналізу базового наративу та ключових концептів революційного дискурсу, становленню, соціопрагматичним аспектам функціонування, причинам та проявам занепаду цього окремого різновиду арабського політичного дискурсу. Простежено внесок інших, більш сталих дискурсів, в першу чергу релігійних, вплив традиційних ісламських понять та уявлень на дискурсивні практики і політичну поведінку учасників масових протестів 2011 – 2014 років в Єгипті.
Хозари в історії Східної Європи
Бубенок О. Б.
К. : Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, 2019. – 316 с.: 6 іл. ISBN 978-966-02-9190-4
Книгу присвячено подіям у степах Східної Європи, пов’язаних з хозарською експансією в VІI–X ст. Автор книги зосереджує увагу на ключових питаннях хозарської історії – етногенезі хозар, часі та обставинах міграцій хозар до Східної Європи, етносоціальній структурі хозарського суспільства, походженні хозарського двовладдя, причинах релігійної толерантності хозар, поширенні монотеїстичних релігій серед хозар, часі та обставинах конверсії хозар у юдаїзм, особливостях поширення юдаїзму в Хозарському каганаті, характері присутності хозар на східнослов’янських землях, особливостях взаємовідносин хозар з народами Півдня Східної Європи, призначенні хозарської фортеці Саркел, проблемі нащадків хозар на Півдні Східної Європи тощо. Автор пропонує власне бачення цих подій історії хозар. Для істориків, археологів, етнологів, фольклористів та всіх тих, хто цікавиться середньовічним минулим Євразії.
Бгаґавадґіта
Переклад із санскриту, післямова та довідковий апарат Дмитра Бурби. Науковий редактор: Юрій Завгородній. Відповідальний редактор: Андрій Накорчевський. Харків, Фоліо, 2020. – 144 с. ISBN: 978-966-03-9110-9
Увазі українського читача вперше пропонується виконаний безпосередньо із санскриту переклад «Бгаґавадґіти» — однієї з найвідоміших священних книг індуїзму. На протязі століть індійці зверталися до неї в пошуках відповідей на сокровенні питання буття, вона надихала індійських патріотів на боротьбу за незалежність Батьківщини. За межами Індії «Бгаґавадґітою» захоплювалися видатні філософи, поети, письменники й науковці. В Україні про «Бгаґавадґіту» ще в 1844 році писав філософ і богослов Орест Новицький; цитувала цю книгу й Леся Українка. Однак у тридцятих роках минулого століття по індології в Україні органами НКВС був нанесений нищівний удар, ліквідації наслідків якого має сприяти, зокрема, і цей переклад. Видання розраховане на широке коло читачів. Переклад супроводжується пояснювальною статтею і додатками.
З історії руху татарського студентства. Короткі спогади.
Галімджан Ібрагімов.
Вступна стаття, переклад зі старотатарської, коментарі та примітки Д. С. Брильової і Д. В. Брильова. К.: 2020, 140 с. ISBN 978-966-02-9510-0
Книга «З історії руху татарського студентства. Короткі спогади» належить перу відомого татарського письменника, мовознавця і громадського діяча Галімджана Ібрагімова (1887 1938). У книзі викладаються події київського періоду життя Г. Ібрагімова, пов’язані з участю письменника у нелегальних зборах з організації Всеросійського з’їзду мусульманських студентів (1913 р.). Книга Г. Ібрагімова становить інтерес як важливе джерело з історії ісламу в Україні, а також як малодосліджена пам’ятка татарської літератури, оскільки мова твору являє собою перехідну форму від старотатарської мови до сучасної татарської.