2020

«Школа Джозефа Нідема»: дискусії навколо китайської науки та цивілізації : монографія
Кіктенко В. О.
Київ: Видавничий дім «Гельветика», 2020. — 412 с. УДК 101:001+008(510) ISВN 978-966-992-263-2
«Школа Джозефа Нідема»: дискусії навколо китайської науки та цивілізації : монографія
У монографії досліджено особливості техніки філософського аналізу, способи постановки проблеми, формування основних понять, принципи методології та теоретичні висновки «школи Джозефа Нідема». Показано специфіку раціоналістичного гуманізму, пов’язаного з підходом «школи Джозефа Нідема» до дослідження соціальних процесів, який виник у результаті синтезу методів біології та гуманітарних наукових пошуків. Вивчено гіпотези й теоретичні положення історичної динаміки та соціокультурних чинників розвитку китайської науки в соціальній епістемології «школи Джозефа Нідема» як боротьби проти європоцентристського підходу. Встановлено ключові положення соціології знання в історико-культурній реконструкції «школи Джозефа Нідема» щодо визначення теоретичних положень традиційної китайської науки. Проаналізовано теоретичні основи та результати реконструкції природознавства і його соціальних основ у роботах «школи Джозефа Нідема». Показано подолання методології наукового пізнання Дж.Нідема в нових моделях реконструкції китайської науки й цивілізації (Д. Бодде, Н. Сівін, Дж. Ллойд, Б. Ельман, Т. Хафф, Дж. Хобсон і Цянь Веньюань). Дослідження китайської науки й цивілізації, здійснені «школою Джозефа Нідема» та її опонентами, представлені не тільки як факт історії філософії, а й як теоретичне знання, єдина система, потужний напрям інтелектуального життя другої половини XX ст. Для китаєзнавців, філософів, істориків науки, студентів та широкого кола читачів.

Близький Схід і Північна Африка як сфера інтересів України: аналітична доповідь 2020
Богомолов О. В., Данилов С. I., та ін.
Близький Схід і Північна Африка як сфера інтересів України: аналітична доповідь / за ред. О. В.Литвиненка. Київ : НІСД, 2020. 85 с.
Близький Схід і Північна Африка як сфера інтересів України: аналітична доповідь
Ця доповідь присвячена регіону, який традиційно позначають як Близький Схід та Північна Африка (англ. Middle East & North Africa, MENA, далі застосовуємо український відповідник цієї абревіатури – БСПА). Його кордони майже відтворюють периметр колишньої Османської імперії за винятком її європейських володінь. Наразі цей регіон включає низку арабських країн і одну автономію: Ірак, Сирію, Ліван, Йорданію, Кувейт, КСА, Катар, Бахрейн, ОАЕ, Оман, Ємен, Єгипет, Лівія, Туніс, Алжир, Марокко, і Палестинську автономію. У цій доповіді дотримуватимемося консервативного – тобто звуженого – визначення кордонів регіону. Особливо місце на мапі регіону посідають три неарабські країни (точніше, країни, у складі населення яких домінує неарабський складник) ‒ Ізраїль, Туреччина та Іран.

Pre-Islamic Near East: History, Religion, Culture.
Kyiv: A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies of the NAS of Ukraine, 2020. – 28 p.
Pre-Islamic Near East: History, Religion, Culture. Abstracts of Reports of the Second International Scientific Round Table, Kyiv, December 10, 2020. – Kyiv: A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies of the NAS of Ukraine, 2020. – 28 p. Organizing Committee Alexander BOGOMOLOV Oleksiy KHAMRAY Danylo RADIVILOV Mykola TARASENKO (Chairman of the Organizing Committee) Hanna VERTIIENKO (Secretary of the Organizing Committee)

Китайська цивілізація: традиції та сучасність : матеріали XIV міжнародної наукової конференції, 5 листопада 2020 р.
Київ : Видавничий дім «Гельветика», 2020. – 496 с. ISBN 978-966-992-250-2
До збірника включені матеріали виступів наукових співробітників, викладачів, аспірантів, магістрантів, студентів, які взяли участь у ХIV Міжнародній науковій конференції «Китайська цивілізація: традиції та сучасність» (Київ, 5 листопада 2020 р.). Збірник містить матеріали секцій «Дослідження китайської цивілізації: історія, філософія, культура», «Китай в сучасному світі: міжнародно-політичний аспект», «Сучасна модель соціально-економічного розвитку Китаю», «Теоретичні та прикладні питання китайського мовознавства та літературознавства». Збірник призначений для всіх, хто цікавиться проблемами китаєзнавства, міжнародних відносин і регіоналістики.
Завантажити файл PDF : -цивілізація_2020.pdf

Міноритарні спільноти східного походження в Україні: особливості функціонування в умовах суспільно-політичних трансформацій. Аналітична доповідь
За ред. Д. А. Радівілова.
К. : Інститут сходознавства ім. А . Ю. К рим- ського НАН України, 2020. – 136 с.
У доповіді подано результати досліджень, що виконувалися протягом 2020 р. у рамках науково-дослідної роботи Інституту сходознавства ім. А . Ю. Кримського НАН України “Міноритарні спільноти східного походження в Україні: особливості функціонування в умовах суспільно-політичних трансформацій” (цільова програма наукових досліджень НАН України “Соціокультурний простір України у формуванні національної стратегії: територіальні ідентичності, ідентифікаційні символи, ментальні практики”). Висвітлено широке коло питань щодо актуального стану низки етнічних та конфесійних спільнот, представлених в Україні (кримські татари, турки-месхетинці, поволзькі татари, в’єтнамці, вайшнави, буддисти), процесів самоорганізації та інституалізації, які наразі відбуваються всередині цих громад, місця й ролі етнічного та релігійного складників у структурі ідентичностей представників цих меншин, ступеня їхньої інтегрованості до українського соціуму та характеру зовнішньої комунікації в рамках загальноукраїнського соціокультурного простору.

Бгаґавадґіта
Переклад із санскриту, післямова та довідковий апарат Дмитра Бурби. Науковий редактор: Юрій Завгородній. Відповідальний редактор: Андрій Накорчевський. Харків, Фоліо, 2020. – 144 с. ISBN: 978-966-03-9110-9
Увазі українського читача вперше пропонується виконаний безпосередньо із санскриту переклад «Бгаґавадґіти» — однієї з найвідоміших священних книг індуїзму. На протязі століть індійці зверталися до неї в пошуках відповідей на сокровенні питання буття, вона надихала індійських патріотів на боротьбу за незалежність Батьківщини. За межами Індії «Бгаґавадґітою» захоплювалися видатні філософи, поети, письменники й науковці. В Україні про «Бгаґавадґіту» ще в 1844 році писав філософ і богослов Орест Новицький; цитувала цю книгу й Леся Українка. Однак у тридцятих роках минулого століття по індології в Україні органами НКВС був нанесений нищівний удар, ліквідації наслідків якого має сприяти, зокрема, і цей переклад. Видання розраховане на широке коло читачів. Переклад супроводжується пояснювальною статтею і додатками.

З історії руху татарського студентства. Короткі спогади.
Галімджан Ібрагімов.
Вступна стаття, переклад зі старотатарської, коментарі та примітки Д. С. Брильової і Д. В. Брильова. К.: 2020, 140 с. ISBN 978-966-02-9510-0
Книга «З історії руху татарського студентства. Короткі спогади» належить перу відомого татарського письменника, мовознавця і громадського діяча Галімджана Ібрагімова (1887 1938). У книзі викладаються події київського періоду життя Г. Ібрагімова, пов’язані з участю письменника у нелегальних зборах з організації Всеросійського з’їзду мусульманських студентів (1913 р.). Книга Г. Ібрагімова становить інтерес як важливе джерело з історії ісламу в Україні, а також як малодосліджена пам’ятка татарської літератури, оскільки мова твору являє собою перехідну форму від старотатарської мови до сучасної татарської.