2012
В’єтнамський менталітет через призму фразеології
Мусійчук В.А.
К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. – 160 с. ISBN 978-966-489-205-3
За допомогою фразеології як одного з найбільш етноспецифічного прошарку лексики розкриваються основні риси національного менталітету в’єтнамців. Книга є міждисциплінарним дослідженням, в якому використаний фактаж лінгвістики, історії, філософії та етнографії. Видання розраховане на науковців, аспірантів, студентів, а також усіх, хто цікавиться в’єтнамською мовою, історією та культурою.
Схід і діалог цивілізацій. До ювілею Ю.М. Кочубея
Упорядники: О.Д. Василюк, Н.М. Зуб.
К.: Ін-т сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАНУ, 2012. – 436 с. ISBN 978-966-02-6446-5
Видання присвячено Юрію Миколайовичу Кочубею, одному з найпо¬важніших співробітників Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, відомому вченому-сходознавцю та досвідченому дипломату в ранзі Надзвичайного і Повноважного Посла з нагоди його ювілею. У книзі вміщено статті його колег-науковців, у яких розглядаються важливі аспекти вивчення історичних, філологічних, культурологічних і політичних питань в царині сходознавчої тематики. Ці студії є виявом вдячності та поваги до одного з найвідданіших та найенергійніших науковців сучасності, якому притаманне почуття відповідальності та любові до своєї багатовекторної професійної діяльності. Збірник розрахований на науковців, дипломатів, політологів, викладачів, студентів та широкий загал зацікавлених осіб.
Суспільно-політичні трансформації в країнах Сходу на сучасному етапі. Колективна монографія.
Мавріна О. С., Отрощенко І.В., Кіктенко В.О., Мусійчук В.А., Борділовська О.А. та ін.
К.: Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, 2012. – 220 с. ISBN 978-966-02-6589-9
Колективна монографія, за авторством українських та закордонних учених, присвячена сьогоденному розвитку країн Сходу: актуальним питанням історії, економіки, політики, розвитку науки, а також світоглядним засадам. Аналіз суспільно-політичних процесів низки країн Близького Сходу, Центральної Азії, Далекого Сходу, Південно-Східної та Південної Азії свідчить про те, що ці країни при всій відмінності їхньої історії, ментальності, природних ресурсів, економічного потенціалу, політичних форм правління тощо, швидко пристосовуються до викликів глобалізованого світу і саме тут знаходяться і формуються нові центри економічного зростання. Використання досвіду стратегій і тактик проведення політичних і соціально-економічних перетворень у країнах Сходу, їхній позитивний досвід є цікавими для українського суспільства. Видання розраховано на наукових працівників, викладачів, студентів, а також на широке коло читачів. Статті висловлюють власні погляди авторів.
Від Аттіли до Чингіз-хана (алани і тюркомовні номади Євразії).
Бубенок О. Б.
Біла Церква: Видавець Пшонківський О. В., 2012. — 508 с.: іл. (Ум. друк. арк.41,23). Тираж 500 екз. ISBN 978-617-604-022-4
Монографію присвячено іраномовному населенню Євразійського степу – аланам-асам (ясам), які з кінця V до початку XІІІ ст. входили до складу державних утворень номадів як тюркського, так й угорського та протомонгольского походження і становили вагомий прошарок серед осілого населення степу та лісостепу, відомого у письмових джерелах під узагальнюючими назвами – анти, перевізники, буртаси та бродники. У монографії акцентовано увагу не лише характері взаємовідносин між кочівниками-завойовниками і підкореними ними аланами-асами, а й зроблено спробу пов’язати політичні події раннього та розвинутого середньовіччя, що відбувалися на теренах Євразійського степу, з особливостями етнічного розвитку аланів-асів. Розглянуто також питання участі аланів-асів в етногенезі середньовічних народів Євразії. Приклад з аланами-асами свідчить про те, що осіле населення степу в соціальній структурі державних утворень кочівників традиційно посідало більш низький рівень, ніж номади, хоча при певних обставинах політичного характеру ця закономірність могла порушуватись. Таким чином, у роботі доводиться, що співіснування у степу кочових скотарських і осілих землеробських економічних систем – це закономірність, а перехід від рухомого пасторального господарства до осілого землеробського – вимушена необхідність.