2005

Україна на стародавніх картах. Кінець XV – перша половина XVII.
Вавричин М., Кришталович У, Дашкевич Я.
Київ, “Картографія”, 2004 (2005).– 207 с.– 41, 5 вид.арк.
Україна на стародавніх картах. Кінець XV-перша половина XVII ст. - це спеціальне дослідження з картографії України для джерелознавців, істориків, географів, краєзнавців. На основі архівних матеріалів та коллекцій систематизовано комплекс стародавніх зображень на картах українських земель кінця XVI – першої половини XVII ст. Альбом “Україна на стародавніх картах” включає репродукції західноєвропейських середньовічних карт із зображенням території України, що зберігаються у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника НАН України та Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. Івана Франка. В альбомі подані в хронологічному порядку 83 карти із зображенням українських земель, що були видані од кінця XV до середини XVII ст. Факсиміле стародавніх карт доповнені ґрунтовними описами українською та англійською мовами.

Ісламська ідентичність в Україні
Богомолов О.В., Данилов С., Семиволос І.М., Яворська Г.
Київ: AMES, 2005.– 130 с.– 7,56 д.а;
У монографії розглянуто широке коло питань, пов’язаних із соціально-політичними вимірами функціонування ісламської ідентичності в Україні, починаючи від соціально-географічних параметрів, опису та характеристики мусульманських інститутів, що діють сьогодні в Україні, і закінчуючи аналізом специфіки рецепції ісламу та мусульман в українських дискурсивних практиках. Окрему увагу приділено теоретичним питанням вивчення колективних ідентичностей.

Тимофій Дмитрович Флоринський: 1854-1919.
Щербань Т.О.
К.: Інститут сходознавства. ім. А.Кримського (11,4 друк. арк.)
Книжку присвячено життю, науковій діяльності вченого-славіста і візантиніста, професора Київського університету, члена-кореспондента Петербурзької академії наук Тимофія Дмитровича Флоринського (1854–1919). Докладно розглянуто праці вченого в царині візантійсько-слов’янських відносин, з питань рецепції візантійського права на Балканах, у галузях джерелознавства та бібліографії, які стали помітним внеском у формування наукових підвалин візантинознавства та славістики. Реконструйовано роботу Т.Д. Флоринського, в громадських установах, визначено його роль як організатора і учасника наукових заходів з проблем славістики. Висвітлено українофобні погляди Т.Д. Флоринського, його ставлення до української мови. Доведено, що реакційна і хибна теорія Т.Д. Флоринського з українського питання була аргументовано спростована йог сучасниками – видатними вченими України.

Живопись Тибета. Государственный музей Востока.
Огнева Е.Д.
Москва: „Макси Центр”, 2005.– 166 с.
Представленная в этом издании коллекция буддийской живописи В.Н.В. привлекает внимание своей необычностью. Через века и расстояния, сквозь наслоения исторических и мифических образов здесь ясно звучит традиция классической древности. Тибет оказался тем очагом, в котором встретились Индия и Китай, пересеклись тропы земледельцев и кочевников Центральной Азии Здесь сформировалась цивилизация, вместившая не только культурное воздействие Индии, Китая , Персии, Непала и Кашмира, оазисов Центральной Азии на «шёлковом пути», но также устную и письменную традиции трансляции знаний, мир земледельцев и мир кочевников. Рассматриваемое собрание даёт возможность ознакомиться с разнообразными тенденциями в живописи тибетской традиции на разных этапах. Оно вызывает восхищение ценителей традиционного искусства и возбуждает интерес специалистов разных областей – тибетологов и реставраторов, искусствоведов и историков. И, наконец, оно скрывает в себе ещё не раскрытые тайны жизни и мастерства создавших его живописцев. Коллекция впервые публично представлена на выставке в Государственном музее Востока в мае-июле 2005 года.

Біблія у світовій книжковій спадщині
Огнєва О.Д. (у співавт. з О. Златогорським)
Луцьк: Видавництво обласної друкарні, 2005. – 64 с.
У каталозі представлено список біблійних оповідань XVI-XX століть, що були репрезентовані на виставці “Біблія у світовій книжковій спадщині”. Каталог супроводжує вступна стаття, в якій розглянуто та охарактеризовано поширення біблійних видань з найдавніших часів до наших днів.

Епістолярна спадщина А. Кримського Т. І
Матвєєва Л.В. (гол. ред.)
К., 2005. – Т. І (1890-1917). 500 с. ISBN 966-02-3485-6
Висвітлено життєвий шлях і творчу діяльність А.Ю. Кримського (1871 - 1942) - видатного українського вченого, орієнталіста, мовознавця, письменника, громадського діяча, одного з засновників Національної академії наук України, а у її складі ряду мовознавчих і сходознавчих установ, зокрема Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України. Подано листування вченого з такими відомими діячами української культури, як Б. Грінченко, М. Павлик, В. Гнатюк, П. Житецький, В. Левицький, Ф. Корш, К. Студинський, М. Грушевський, Д. Дорошенко.

Ставлення мудреців талмуду до не євреїв. За палестинськими мідрішами.
Туров І.
Запоріжжя: Диво, 2005.– 124 с.
Проаналізовано збірки мудрашів палестинських мудреців III - V ст. щодо питань віровчення, етики й історії, взаємин юдеїв з іновірцями та ставлення євреїв до цивілізацій інших народів. Розглянуто обставини, що вплинули на формування поглядів рабинів на взаємини євреїв з етнічним і конфесійним довкіллям, описано історичну динаміку змін у даних поглядах. Наведено сучасні теорії щодо історії верстви вчителів Тори землі Ізраїлю доби формування Талмуда.

Роль буддійської церкви в національно-визвольному русі Монголії. 1905-1911.
Отрощенко І.В.
К.: „Стилос” 2005
Вперше в українській і світовій історіографії проведено дослідження ролі та значення буддійської церкви у виникненні та розвитку національно-визвольного руху монгольських племен на початку XX ст. Розглянуто особливості поширення буддизму в Монголії, визначено соціальні функції монгольської церкви та місце релігійного фактора у політичному житті країни. Проаналізовано основні етапи монгольського національно-визвольного руху на початку XX ст. і політичну діяльність далай-лам. Досліджено зовнішню політику Японії, Росії та Китаю щодо колонізації Монголії. Висвітлено революційні події 1911 р. і особливості впровадження теократичної монархії в країні.

Орієнтальне мистецтвознавство в Україні в 20-30-х рр. В.М. Зуммер (1885-1970)
Кочубей Ю.М., Циганкова Е.Г.
К.: ВД «Стилос», 2005. – 316 с.
Книга відкриває нову сторінку в історії української науки, у ній ідеться про становлення в Україні в 20–30-х рр. ХХ ст. мистецтвознавчої школи, пов’язаної з іменами Ф. Шміта, В. Зуммера і Д. Гордєєва, яка зробила за короткий період існування значний внесок у дослідження мистецької культури народів Сходу. Її представники працювали як в Україні, так і на Кавказі, в Середній Азії і Криму. В книзі вміщено (вперше): побудовані на архівних матеріалах та малодоступних джерелах дослідження про виникнення цієї школи, її досягнення і драматичну долю, а також детальну біографію одного з найактивніших її представників – проф. В.М. Зуммера (1885–1970) та повну бібліографію його сходознавчих праць. Друга частина містить публікацію текстів цих праць, що з’явилися свого часу у виданнях України, Росії, Азербайджану, Грузії та Узбекистану і ніколи не перевидавалися.