Міжнародна наукова конференція “Єврейство Східної Європи: історія, культура, традиції”
Шановні колеги!
Протягом трьох днів, 21-23 квітня, у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині відбуватиметься міжнародна наукова конференція, присвячена вивченню східноєвропейського єврейства в Україні та за її межами.
До участі запрошуються науковці, викладачі та науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти, аспіранти, магістранти, співробітники музеїв, архівів і бібліотек.
У межах роботи конференції заплановано видання збірника наукових тез учасників.
Напрямки роботи конференції та теми виступів (дослідження періоду від пізнього Середньовіччя до 1939 року)
- Штетл і аспекти його життя: традиційна спільнота, простір містечка, демографія, міжнаціональні відносини.
- Матеріальна культура: архітектура, некрополістика та епіграфіка, бібліотечні та музейні колекції.
- Писемні джерела з історії східноєвропейського єврейства, архівістика.
- Релігійні та інтелектуальні течії: рабиністичний юдаїзм, хасидизм, литовський юдаїзм, Просвітництво, маргінальні релігійні рухи.
- Етнографія та історія побуту: фольклор, музична традиція, обряди та звичаї, культура повсякдення.
- Соціально-політичне життя: сіонізм, політичні рухи та організації, благодійність та меценатство.
- Їдишланд: література, кіно, преса.
- Неашкеназьке єврейство Східної Європи: сефарди, караїми, кримчаки.
- “Єврейський світ” Східної Європи: культура, цивілізація, соціум.
Учасники конференції мають можливість запропонувати виступ із тезами на інші теми, які відповідають напрямку конференції.
Взяти участь можна як онлайн, так і офлайн, мови конференції – українська та англійська. Учасникам, які приїдуть до Кам’янця-Подільського, забезпечать проживання в готелі (дві ночі) та дворазове харчування.
Щоб взяти участь, просимо зареєструватись за посиланням — https://forms.gle/ifxDrhTs8jXGeuMy5.
Учасники мають надіслати тези доповідей на електронну адресу організаторів conferencejudaica@gmail.com до 23 березня (включно). З питаннями щодо участі писати також на цей email.
Вимоги до оформлення тез доступні за посиланням.
Організатори конференції
Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України — науково-дослідний інститут Національної академії наук України, провідна українська наукова установа.
Міжнародна міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки інкорпорована в структуру Інституту сходознавства ім. Агатангела Кримського НАН України. Протягом двох років студенти програми вивчають історію і культуру євреїв Східної Європи, передусім України.
Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник входить до міжнародного реєстру визнаних всесвітніх музеїв.
Державний архів Хмельницької області зберігає десятки тисяч важливих документів та забезпечує реалізацію державної політики у галузі архівної справи та діловодства на території області.
Медіапартнер конференції – студія “Діє-Слово”.
Відкритий курс “Війна в єврейській історії” (друга частина)
Сьогодні Армія оборони Ізраїлю є не тільки гарантом існування держави, а й важливим соціальним інститутом, що скріплює ізраїльське суспільство. У рамках курсу буде обговорено питання про те, як змінювалося ставлення до озброєного захисту на шляху виходу зі штетлу, як створювалася армія Ізраїлю, які саме цінності та ідеї сформували її склад, чим були організації, які передували цьому процесу та які сторінки її історії є актуальними для нас сьогодні.
Реєстрація нових учасників обов’язкова за посиланням: https://forms.gle/FRW3NaNvaUrhEKfA6
Для учасників першої частини курсу реєстрація не потрібна.
Сертифікат за умови присутності на всіх лекціях та проходження тесту. Трансляцію курсу у ФБ не передбачено. Записи надаються учасникам.
Єхіель Фішзон. Від Колумба до Я. Франка. Авантюристи єврейського походження (17-18 ст.)
Давид Вайнштейн. Перша світова: від погонщиків мулів до Легіону.
Давид Вайнштейн. Зачатки армії: Гаґана та Пальмах.
Давид Вайнштейн. Ецель і Лехі.
Давид Вайнштейн. Війна за незалежність 1947-1949. Цахал: перші роки.
Міжнародна Міждисциплінарна Сертифікатна програма з юдаїки у співпраці з Інститутом сходознавства НАН України, Студія “Діє-Слово”, Міжнародний центр єврейської освіти та польових досліджень.
Всеукраїнський круглий стіл “Практики збереження та захисту єврейських цвинтарів”
Розповідь буде присвячено єврейським цвинтарям як історичному джерелу, способам їх збереження і тим загадкам, які вони подекуди ставлять перед нами.
Шлях розвитку українсько-китайських відносин: від пострадянської епохи до російсько-української війни
У науковому журналі “Journal of Contemporary China” побачила світ стаття науковиць Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України к.е.н. Віти Голод та к.е.н. Ольги Дроботюк “Шлях розвитку українсько-китайських відносин: від пострадянської епохи до російсько-української війни”.
Анотація
В умовах війни Україна стикається з дилемою: як зберегти стратегічний баланс у відносинах із Китаєм та США, водночас гармонізуючи свою політику з підходами Європейського Союзу. Ця стаття має на меті дослідити еволюцію українсько-китайських відносин протягом 32-річної історії їх розвитку та відповісти на два дослідницькі питання: які внутрішні та зовнішні фактори були вирішальними у впливі на двосторонні відносини впродовж цього історичного періоду, і як ці фактори змусили керівників обох країн перейти від високорівневих стратегічних взаємодій до відносин, переважно заснованих на торгівлі, що призвело до фактичного політичного ігнорування України Китаєм.
Це академічне дослідження надає цінну інформацію як для академічних кіл, так і для представників політичних інституцій, висвітлюючи поведінку та дипломатичні результати взаємин між Україною та Китаєм. Воно демонструє, як геополітичні зміни та внутрішньополітична динаміка вплинули на траєкторію їхніх двосторонніх відносин, пояснюючи поточний стан і можливі майбутні напрями розвитку цих відносин.
Окрім того, це дослідження слугує прикладом для менших країн, зокрема інших пострадянських держав, у їхньому прагненні налагоджувати взаємини з Китаєм в умовах змінного геополітичного ландшафту.
Інформація за результатами опитування щодо японсько-української транскрипції
З метою започаткування професійної дискусії щодо принципів академічної системи транскрибування українською мовою японських слів і власних назв Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України ініціював проведення онлайн-опитування, що тривало з 15 жовтня до 20 грудня 2024 р. Ми свідомо обмежили коло потенційних респондентів лише фаховою аудиторією, яка б складалася з науковців і викладачів ЗВО (японознавців, фахівців з української філології, загального мовознавства), а також професійних перекладачів-японістів. У розробленому опитувальнику ми поставили перед респондентами низку запитань загальнотеоретичного й практичного змісту, а також намагалися з’ясувати, чи бажає той чи інший фахівець взяти участь у науковій конференції, присвяченій проблемам японсько-української транскрипції.
Із 78 адресатів, яким було надіслано наше запрошення, заповнили анкету 17 респондентів. Серед них викладачі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного лінгвістичного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Дармштадського університету прикладних наук, Українсько-Японського центру КПІ ім. Ігоря Сікорського, наукові співробітники Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні, Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, перекладачі й незалежні дослідники. Опитування не визначило очевидної переваги однієї з наявних систем японсько-української транскрипції. Більшість респондентів підтримали ідею проведення наукової конференції, присвяченої обговоренню цієї проблеми. Ми щиро вдячні кожному, хто знайшов час і зголосився відповісти на наші запитання.
Факультет східних мов Київського столичного університету імені Бориса Грінченка не взяв участь у запропонованому анкетуванні, проте, одночасно з ним, провів власний захід – Всеукраїнський круглий стіл «Проблеми академічної транскрипції японської мови». Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського не був запрошений на цей круглий стіл.
Кафедра корейської і японської філології Київського національного лінгвістичного університету ініціювала власне опитування щодо використання існуючих систем японсько-української практичної транскрипції.
Обидва університети декларують намір домогтися загальної уніфікації, стандартизації й унормування японсько-української транскрипції на основі власних метрологічних підходів. Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України має на меті визначити систему японсько-української транскрипції, яка б могла застосовуватися на сторінках наукових видань Інституту.
Ми глибоко переконані, що науковий пошук завжди повинен ґрунтуватися на принципах академічної доброчесності й взаємоповаги всередині наукової спільноти, академічної свободи, плюралізму думок і відкритої фахової дискусії. У зв’язку з цим Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України інформує про своє рішення провести у 2025 році наукову конференцію, присвячену теоретичним питанням української практичної транскрипції східних мов.
Науковий семінар “Агатангел Кримський і Михайло Грушевський: актуальні дослідницькі паралелі з історії Османської і Галицько-Волинскої держав першої половини ХІІІ ст.”
17 грудня 2024 р. в Інституті сходознавства відбувся науковий семінар на тему “Агатангел Кримський і Михайло Грушевський: актуальні дослідницькі паралелі з історії Османської і Галицько-Волинскої держав першої половини ХІІІ ст.” в рамках серії обговорень “Агатангел Кримський (1871–1942): сучасне бачення академічної творчості вченого”. Доповідач, молодший науковий співробітник Інституту сходознавства, к.і.н. Тарас Чугуй, представив свої перші напрацювання з порівняння історичних досліджень двох визначних українських академіків. В обговоренні доповіді взяли участь співробітники Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського, а також запрошені гості з Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України – заступник директора з наукової роботи, д.і.н. Олександр Маврін і завідувач відділу джерелознавства нової історії України, д.і.н. Ігор Гирич.
Семінар пройшов у дусі плідної академічної дискусії з окресленням перспектив до подальших досліджень.
Науковий семінар “Агатангел Кримський (1871–1942): сучасне бачення академічної творчості вченого”
Шановні колеги!
Давньоєгипетські старожитності XXI династії у музеях України
Тарасенко М. Давньоєгипетські старожитності XXI династії у музеях України. Київ: ВД “Академперіодика”, 2024, 274 с. ISBN 978-966-360-518-0. https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.518.272
Монографія присвячена давньоєгипетським пам’ятникам XXI династії, які зберігаються в музейних установах України (Одеса, Київ, Полтава, Львів та Золочів). У книзі наведені раніше невідомі факти й архівні документи, що стосуються долі старожитностей, які походять з відкритого в 1891 р. в місцевості Дейр ель-Бахрі “другого тайника мумій” (Бāб ель-Гусӯс). Частина знахідок у 1893 р. була подарована єгипетським урядом 17 іноземним державам, серед яких була Російська імперія, що отримала лот № 6. Розглянуто обставини, пов’язані з перебуванням старожитностей лота № 6 в Одесі в 1894-1895 рр., їхню подальшу долю та сучасне місце зберігання.
Книга розрахована на істориків-орієнталістів, музейних працівників та музеєзнавців, студентів гуманітарних факультетів і всіх, хто цікавиться історією та культурою Стародавнього Єгипту.
Сергій Данилов. Якщо впаде Сирія, то впаде Іран, а це дуже невигідна позиція для Росії (Громадське радіо, 07.12.2024)
Зустріч з нагоди першої української археологічної експедиції до Єгипту