Рецензія на статтю Юлії Філь “ISKCON в Україні: відповіді на виклики Російсько-української війни”
Рецензія на статтю Юлії Філь “ISKCON в Україні: відповіді на виклики Російсько-української війни”
Віта Голод дала інтерв’ю німецькому виданню Die Presse про політику Китаю щодо війни в Україні
Попередні спроби України укласти мирні угоди з Росією не дали результату. Китай, починаючи з початку конфлікту, наполягає на необхідності дипломатичного діалогу, те саме, що зараз робить США. Але є одна різниця: Китай наполягає на участі усіх залучених сторін, включаючи Європу. Китай продовжує наполягати на своїй ролі як посередника, при цьому зберігаючи баланс між власними стратегічними інтересами, Росією та Європейським Союзом. Водночас він залишається найбільшим торговельним партнером України з 2021 року, а діяльність нового китайського посла наразі демонструє активну дипломатичну взаємодію на рівні державних установ. У 2023 році Китай ініціював три раунди переговорів між Києвом, Москвою, європейськими державами та країнами Глобального Півдня. Після цього було оприлюднено спільну заяву з Бразилією, що ще раз підтвердило прагнення Китаю позиціонувати себе як глобального миротворця, зокрема в контексті багатополярності міжнародного порядку. Імідж Китаю як глобального лідера та посередника у врегулюванні конфліктів залишається важливим аспектом його зовнішньополітичної стратегії. Однак у Європі його вже не сприймають як надійного партнера, щонайменше поки. Це спонукає Пекін шукати нові формати взаємодії, зокрема в якості альтернативного майданчика для переговорів, якщо США виключатимуть Європу з мирного процесу в Україні. Громадська думка в Україні щодо Китаю залишається переважно негативною. Згідно з опитуванням Центру Разумкова за 2023 рік, більшість українців розглядають Китай як державу, що діє ворожо до України, що значно ускладнює його успішну медіацію з української точки зору. Китайський стратегічний підхід до України формується крізь призму його відносин з Росією. У політичному дискурсі Пекіна Україна розглядається радше як частина сфери впливу Росії, ніж як суверенний суб’єкт європейської геополітики. Попри намагання України залучити Китай до безпекових гарантій, конкретні результати відсутні. З 1994 року між двома державами діє спільна декларація, що передбачає зобов’язання Китаю не застосовувати ядерну зброю проти України, та не брати участі в агресивних діях третіх сторін по відношенню до Україгни. Однак Китай не згадує це в офіційних заявах. Крім того, Китай утримався від активного впливу на продовження Чорноморської зернової ініціативи, хоча був її найбільшим бенефіциаром. Перспектива залучення китайських військ до миротворчої місії ООН в Україні є малоймовірною. Українська громадськість сприймає Китай як державу, що де-факто підтримує росію, а не як нейтрального посередника, що робить подібний сценарій практично неможливим. Відносини між Україною та США є ключовим чинником мирного врегулювання. Китай, ймовірно, утримуватиметься від активної участі в переговорах до моменту, який буде розцінено ним як стратегічно вигідний. Водночас його традиційний підхід врегулювання конфлікту, що ґрунтується на концепції «мирного діалогу», не сприяє оперативному завершенню війни, оскільки не відповідає нагальним безпековим потребам України.Микола Тарасенко на “Ukrainian Heritage and Archaeology Workshop”
18 березня 2025 р. провідний науковий співробітник Інституту сходознавства, доктор історичних наук Микола Тарасенко виступить із доповіддю на “Ukrainian Heritage and Archaeology Workshop” в Оксфордському університеті.
Програма та покликання на онлайн-трансляцію тут ↵
Маргарита Араджионі на “Inspireurope+ Outreach Workshop Regional”
Наукова конференція “Лексика східного походження в українській мові: теоретичні й прикладні аспекти відображення власних і загальних назв”. Інформаційний лист
Шановні колеги!
Запрошуємо науковців, викладачів, аспірантів узяти участь у науковій конференції
«Лексика східного походження в українській мові:
теоретичні й прикладні аспекти
відображення власних і загальних назв»,
яка відбудеться 11–12 листопада 2025 року в комбінованому форматі.
Організатори конференції:
Національна академія наук України
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України
Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України
Національна комісія зі стандартів державної мови
Національна асоціація україністів
Мета конференції – обговорення правил і практик відтворення українською мовою апелятивної та пропріативної лексики східних мов, доцільності реформування принципів цих правил, їхнього вдосконалення і розвитку. Одне з найголовніших завдань конференції – аналіз сучасних ризиків, що можуть бути викликані реформуванням / нереформуванням чинних правил і норм.
Напрями роботи конференції:
- Теоретичні аспекти транскрипції і транслітерації лексики східного походження засобами української мови.
- Методологічні засади практичної транскрипції лексики східного походження засобами української мови.
- Проблеми узгодження засад практичної транскрипції лексики східного походження з принципами українського правопису та орфоепії.
- Відтворення загальних і власних назв східних мов засобами українського правопису.
- Роль мовної традиції у формуванні засад відтворення лексики східного походження в українській мові.
- Проблеми розроблення систем практичних транскрипцій для окремих східних мов.
Тривалість доповіді – 15 хвилин.
Тривалість обговорення – 10 хвилин.
Для подання заявки на участь у конференції до 20 жовтня 2025 року потрібно заповнити реєстраційну форму за покликанням. Про результати відбору кожен заявник буде повідомлений листом на електронну адресу не пізніше від 1 листопада 2025 року.
За результатами конференції заплановано видати матеріали. Повнотекстові матеріали доповідей для друку обсягом від 1,5 авторських аркушів можна надсилати до 20 грудня 2025 року на e-mail: transcriptionconf@gmail.com.
Інформаційний лист конференції.
Організаційний комітет конференції
МІЖНАРОДНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «СТРАТЕГІЯ КИТАЮ У ГЛОБАЛЬНИХ ЗМІНАХ СИЛ: ВИКЛИКИ У ТУРБУЛЕНТНОМУ СВІТІ». Звіт
19 лютого 2025 року відбувся міжнародний круглий стіл «Стратегія Китаю у глобальних змінах сил: виклики у турбулентному світі»
Організатори:
- Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України
- Українська асоціація китаєзнавців
- Подкаст Sinica
- Видавництво Helvetica
Спікери:
- Клаус Ларрес, заслужений професор історії та міжнародних відносин, Університет Північної Кароліни (UNC) в Чапел Ґілі, США
- Цянь Лю, Генеральний секретар Глобального форуму з енергетичної безпеки, Академія суспільних наук КНР
- Уна Александра Берзіня-Черенкова, директорка Центру китайських студій, Університет Страдиня в Ризі, Латвія
- Дмитро Єфремов, член правління Української асоціації китаєзнавців, Україна
Модератором заходу виступив Кайзер Ґо, ведучий та співзасновник подкасту Sinica.
Кайзер Ґо зазначив, що війна Росії проти України триває вже четвертий рік, що призвело до значних змін у світовому порядку, змінило розставляння сил і змусило великі держави переглядати свої стратегії. Він наголосив, що адміністрація Байдена з її підтримкою України та підходом до Китаю залишилася в минулому: тепер президент Трамп і міністр оборони Піт Хегсет вибудовують новий, непередбачуваний курс. Нещодавня розмова Трампа з Путіним може свідчити про потенційні геополітичні зміни, які вплинуть на Україну, Європу, Азійсько-Тихоокеанський регіон та світовий баланс сил.
Уна Александра Берзіня-Черенкова окреслила два головні ризики для малих держав, таких як Латвія, через зближення Трампа з Росією.
- Загроза безпеці. Балтійські держави покладалися на колективну оборону, але довіра до гарантій безпеки НАТО похитнулася, що викликає побоювання щодо потенційного вторгнення Росії.
- Нова «залізна завіса». Ослаблення трансатлантичного альянсу під керівництвом Трампа загрожує стабільності Європи, оскільки довіра до зобов’язань США слабшає.
Щодо відносин Китай-Росія, вона вказала на дві загрози для Балтії: як Росія, так і Китай розглядають розширення НАТО на схід як провокацію; навела приклад колишнього посла Китаю у Франції Лу Шає, який поставив під сумнів суверенітет пострадянських держав, що викликало занепокоєння в регіоні.
Дмитро Єфремов стверджував, що Росія та Китай не є справжніми союзниками. Якщо США нормалізують відносини з Москвою, Вашингтон повністю зосередиться на протидії Китаю. У цьому випадку Росія може зайняти більш нейтральну позицію або навіть працювати над стримуванням Китаю.
Він також згадав нещодавню дипломатичну зустріч Китаю та України на Мюнхенській конференції з безпеки, де президент Зеленський натякнув, що Китай уперше виявив інтерес до тиску на Росію щодо завершення війни. Пекін може використати цей момент для відновлення зв’язків з ЄС, намагаючись не залишитися осторонь майбутніх переговорів між Україною та Росією.
Цянь Лю заявив, що Китай не розглядає війну в Україні як ключове питання, а скоріше як європейський конфлікт. Він наголосив, що енергетична безпека Китаю не перебуває під загрозою, попри закупівлю російських ресурсів, оскільки Пекін значно диверсифікував свої джерела енергопостачання. Він також зазначив, що 2024 року вперше за останні роки споживання нафти в Китаї знизилося, що пояснюється розвитком альтернативної енергетики.
Щодо дипломатії, він підтвердив, що Китай прагне уникати конфліктів і підтримувати дружні відносини з усіма країнами.
Клаус Ларрес підкреслив, що підхід Трампа до вирішення конфлікту в Україні залишає осторонь ключових гравців, зокрема європейські країни, попри їхній значний фінансовий внесок у підтримку Києва. Він наголосив, що Європа має брати участь у мирних переговорах, хоча поки що її роль ігнорується.
Вчений також зазначив, що розрив між Росією та Китаєм малоймовірний, попри зусилля США. Китай навряд чи буде залучений до переговорів щодо України, але, ймовірно, відіграватиме роль у повоєнному відновленні.
Роль Китаю у повоєнному відновленні України
Дмитро Єфремов заявив, що Китай запізнився з миротворчими ініціативами, оскільки українське суспільство переважно негативно ставиться до Пекіна, сприймаючи його як союзника Росії. Водночас українське керівництво розглядає Китай як потенційного інвестора в логістиці та енергетиці. Основними сферами китайських інтересів в Україні можуть стати транспортна інфраструктура, сільське господарство та відновлювана енергетика.
Цянь Лю наголосив, що Китай може відіграти роль у відбудові України, але, ймовірно, через партнерства з європейськими компаніями, а не шляхом прямих інвестицій. Він також зазначив, що два з шести транспортних коридорів ініціативи “Пояс і шлях” були зруйновані війною, що ускладнило доставлення китайських товарів до Європи через Росію. Китай працюватиме над відновленням проєктів BRI в Україні.
Клаус Ларрес підкреслив, що Німеччина, швидше за все, відіграватиме провідну роль у відновленні України, оскільки Берлін не несе політичних ризиків для Києва, на відміну від Пекіна.
Із записом круглого столу можна ознайомитися за покликанням.
Міжнародна наукова конференція «ХХVIIІ Сходознавчі читання А. Кримського»
Шановні колеги!
Запрошуємо наукових співробітників, науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, аспірантів і магістрантів до участі у Міжнародній науковій конференції «ХХVIIІ Сходознавчі читання А. Кримського».
Проведення конференції заплановано на 26–27 червня 2025 р.
Конференція працюватиме за такими напрямами:
- Історія та культура країн Сходу;
- Релігії та філософські вчення Сходу;
- Східні мови та літератури;
- Кочові спільноти Великого Степу;
- Історія та культура Криму й Причорномор’я;
- Пам’ятки східного походження в Україні;
- Політичні, економічні та соціокультурні проблеми розвитку країн сучасного Сходу;
- Історія та культура корінних народів східного походження та міноритарних спільнот Сходу в Україні;
- Юдаїка;
- Історія сходознавства.
Робочі мови – українська, англійська.
Тривалість доповіді – 15 хвилин.
Читання проводитимуться в комбінованому форматі.
Заявки на участь у конференції приймаються до 1 червня 2025 р. (включно). Для оформлення заявки необхідно:
– заповнити реєстраційну форму (українською та англійською мовами);
– надіслати тези доповіді на адресу: chytkrymskogo@gmail.com.
Деталі в інформаційному листі.
Монографія «Давньоєгипетська література в українських перекладах» і здобутки української єгиптології
Науковий семінар “Модерні ідеї та практики і непальський буддизм магаяни”
13 лютого 2025 р. о 14.00 в Інституті сходознавства відбудеться науковий семінар на тему:
“Модерні ідеї та практики і непальський буддизм магаяни”.
Доповідач: м. н. с. Дмитро Марков
Круглий стіл “Стратегія Китаю у трансформаціях глобальної влади : виклики у турбулентному світі”
Які ризики нова політика Трампа щодо Китаю створює для менших держав?Як російсько-українська війна впливає на відносини Китаю з його ключовими партнерами?Як російсько-українська війна вплинула на економічний потенціал Китаю?