Хроніка. Міжнародна наукова конференція «ХХІV Сходознавчі читання А. Кримського»
21 грудня 2021 р. в онлайн-форматі відбулася Міжнародна наукова конференція «ХХІV Сходознавчі читання А. Кримського», присвячена 30-річчю Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України. До участі в конференції свої тези подали науковці з різних наукових та навчальних установ України та зарубіжжя.
Тематика заходу охопила різноманітні напрями сходознавчої науки. У секції «Східні пам’ятки в Україні» доповідачі проаналізували східні мотиви у писемних, архітектурних та побутових пам’ятках на території України, зокрема таких як східні килими гетьманщини, караїмська кенаса в Харкові, рукописи талмудичного, рабиністичного та полемічного характеру. Секція «Давній та Середній Схід: історія та культура» відзначилась цікавими доповідями щодо релігійних та міфологічних уявлень східних народів у давнину, щодо політичних, правових, ієрархічних, крос-культурних процесів східного світу. У тому числі представлені доповіді про образи шумерсько-аккадської міфології, єгипетських богів у культурі римських провінцій, концепт потойбічного трону в давньоіранській традиції, пращу у Вірменії, політичну боротьбу у Прикаспійському регіоні, політико-правові особливості тюркського полівасалітету. На секції «Історія та культура країн Далекого Сходу» була розглянута широка проблематика історичного та культурологічного характеру щодо Китаю та Японії. Особливо цікавими виявилися доповіді стосовно японського консульства в Одесі, які відкривають раніше засекречені матеріали. Доповіді секції «Країни та народи Сходу у Новий і Новітній час» охопили різноманітну тематику як у географічному плані, так і в часовому. Зокрема, викликали жваве обговорення доповіді, які стосувались студентських обмінів між КНР і Україною, співробітництва Камбоджі й КНР, ромських національних районів в УСРР, «Хизбалли», постаті Муса-бек Рафієва, монгольської політичної традиції, північнокорейської ядерної загрози. На секції «Релігійні та філософські вчення Сходу» були розглянуті, зокрема, доктринальні елементи есхатології ісламу, східні витоки імморталізму і трансцендентального трансгуманізму, постать філософа і вченого Ідзуцу Тосіхіко, філософські погляди Ібн Рушда. У секції «Мови та літератури народів Сходу» доповідачі торкалися різних аспектів східної філології, у тому числі, творчості Юнуса Емре та книжно-літературний процес на українських землях, жіночої палацової лірики династії Ляо, флористичної символіки в газелях Газаї, етнокультурної специфіки компліментів у турецькій мові. Секція «Крим: історія, культура, сучасність» була присвячена різним аспектам кримської проблематики, зокрема, кримській діаспорі Туреччини, османському керівництву Аккерманської фортеці, боротьбі за українізацію Криму, політичній діяльності Нур-Девлета в Кримському ханстві, суфійській спадщині у Буджаку. У секції «Історія сходознавства» були представлені доповіді щодо розвитку сходознавчої науки в Україні. Кілька доповідей ознайомили з окремими галузями, що досліджуються в Інституті сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, який цього року відзначає свою тридцяту річницю, як-от: розвиток номадознавчих студій у незалежній Україні, вивчення історії, філософії та мов народів Далекого Сходу, дослідження Євразійського Степу, арабістика в Києві, наукові горизонти «Сходознавчих читань А. Кримського». Частина доповідачів присвятили свої виступи сходознавчій спадщині Агатангела Кримського, зокрема, інформаційний потенціал документів А. Кримського, Казимир Гурницький та відродження сходознавчої спадщини А. Кримського, Роксолана-Хуррем в історичних студіях А. Кримського. Також обговорювалися й інші питання сходознавства, як-от: художня література східних народів у науковій спадщині Семена Розенфельда, тюркський світ у доробку українських письменників, історія українських рухів в Азії.
В рамках конференції було проведено Третій науково-практичний семінар: «Кримськотатарська мова в Україні: функціонування та шляхи розвитку». На семінарі голова громадської організації «Алєм» Есма Аджієва представила схвалену Кабміном Стратегію розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки. Учасники, серед яких були представлені науковці Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, викладачі Інституту філології та журналістики Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, активісти та представники кримськотатарських громадських організацій, обговорили нагальні проблеми реалізації Стратегії та втілення затвердженого плану заходів.
Загалом, Міжнародна наукова конференція «ХХІV Сходознавчі читання А. Кримського», присвячена 30-річчю Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, пройшла успішно, за результатами роботи будуть надруковані тези.