Спартак ДАВНЬОЄГИПЕТСЬКІ ПОЗНАЧЕННЯ ОБЕЛІСКУ
ДАВНЬОЄГИПЕТСЬКІ ПОЗНАЧЕННЯ ОБЕЛІСКУ
А. О. Спартак
PhD (History) Belarusian State University of Culture and Arts, 17, Rabkorovskaya Str., Minsk, 220008, Belarus spartakala@gmail.com
Стаття присвячена розгляду давньоєгипетських позначень обелісків. У єгипетській мові обеліски позначалися словом txn. Етимологія цього слова невідома. Можливо, єгипетське слово txn було пов’язано з фізичною характеристикою названого об’єкта (в категоріях світогляду сучасних людей) – з його світлоносності (в категоріях світогляду давніх єгиптян). У різні історичні періоди розвитку давньоєгипетської держави і в залежності від стадії розвитку єгипетської мови обеліски набували різних позначень. В Амарнський період єгиптяни використовували для позначення обеліска слово bnbn. По всій видимості, це було пов’язано з релігійною реформою Ехнатона і його спробою обмежити вплив фіванського жрецтва, дистанціюватися від фіванського культу Амона. Оскільки обеліски були давнім атрибутом інституту царської влади, підтвердженням прямого походження царя від бога сонця, Ехнатону доводилося використовувати їх у своєму ритуальному служінні. Однак було неприйнятним підкреслювати зв’язок обеліска з Амоном і тому для позначення обеліска використовувалося слово bnbn. Оскільки об’єкти сприймалися як ідентичні – як символи світла та творіння, зв’язок між ними був очевидним. З часів Нового царства ієрогліф “обеліск” використовувався як консонантний компонент (m + n) у словах mnw (“пам’ятник”), Imn (“Амон”), jmn (“приховувати”). Тут, на думку автора, правильніше вдатися до інтерпретації такого нововведення через зміни світоглядних категорій єгиптян Нового царства, і, відповідно, лінгвістичних категорій. Семантичне поле слова “обеліск” в цей період містило слова mnw – “пам’ятник” і Imn – “Амон”, в обох поняттях використовувався один і той же ієрогліф mn, який є консонантним компонентом. Слова, утворені з цього ієрогліфа, висловлювали ідею чогось одночасно божественного і твердо встановленого, заснованого, укріпленого: наприклад, дієслівна форма mn – “бути сильним, непохитним; залишатися; бути затвердженим”. Обеліск мав схожі властивості. Отже, характеристику mn слід розуміти як характеристику як самих пам’ятників, так і тих періодів історії Стародавнього Єгипту, коли зводилися обеліски – періодів міцно встановленого світового порядку Маат, процвітання, стабільності.
Ключові слова: Стародавній Єгипет, обеліск, інститут царської влади, єгипетська мова
Доісламський Близький Схід 2021, (2):139-146
https://doi.org/10.15407/preislamic2021.02.139
Повний текст (PDF)
REFERENCES
A Latin Dictionary (1879), Founded on Andrews’ edition of Freund’s Latin Dictionary. Revised, enlarged, and in great part rewritten by Charlton T. Lewis, Ph.D. and Charles Short, LL.D, Clarendon Press, Oxford.
Budge E. A. W. (1926), Cleopatra’s needles and other Egyptian obelisks: descriptions of all the important inscribed obelisks, with hieroglyphic texts, translations, etc., Religious Tract Soc., London.
Chabas F. J. (1868), Traduction complète des inscriptions hiéroglyphiques de l’obélisque de Louqsor, place de la Concorde à Paris, Maisonneuve, Paris.
Chabas F. J. (1872), Études sur l’antiquité historique: d’après les sources égyptiennes et les monuments réputés préhistoriques, Maisonneuve, Paris.
Gardiner A. H. (1957), Egyptian Grammar. Being an Introduction to the Study of Hieroglyphs, 3rd Edition, Griffith Institute & Ashmolean Museum, Oxford.
Kaiser W. (1956), “Zu den Sonnenheiligtümern der 5. Dynastie”, in Mitteilungen des Deutschen Archäologischen Instituts, Abteilung Kairo, Bd. 14, Harrassowitz Verlag, Wiesbaden, pp. 104–16.
Lepsius K. R. (1849–1859), Denkmaeler aus Aegypten und Aephiopien, Universitäts- und Landesbibliothek Sachsen-Anhalt, available at: http://edoc3.bibliothek.uni-halle.de/lepsius (accessed 29.11.2020).
Martin K. (1977), Ein Garantsymbol des Lebens. Untersuchung zu Ursprung und Geschichte der altägyptischen Obelisken bis zum Ende des Neuen Reiches, Hildesheimer Ägyptologische Beiträge, 3, XVII, Gerstenberg Verlag, Hildesheim.
Nicholson P. and Shaw I. (eds) (2002), The British Museum Dictionary of Ancient Egypt, British Museum Press, London.
Sethe K. (1910), Die altägyptischen Pyramidentexte nach den Papierabdrucken und Photographien des Berliner Museums, Bd. II: Spruch 469–714 (Pyr. 906–2217), J. C. Hinrichsche Buchhandlung, Leipzig.
Shmakov T. T. (2014), Drevneyegipetskiye teksty piramid (rabochaya versiya), available at: https://www.academia.edu/7712009 (accessed 29.11.2020). (In Russian).