Смирнов СИНКРЕТИЗМ У РЕЛІГІЙНОМУ ЖИТТІ АНТИЧНОЇ ПАЛЬМІРИ В ІІІ СТ.
СИНКРЕТИЗМ У РЕЛІГІЙНОМУ ЖИТТІ АНТИЧНОЇ ПАЛЬМІРИ В ІІІ СТ.
С. М. Смирнов
PhD Student Belarusian State University 6, Krasnoarmeyskaya Str., Minsk, 220030, Belarus viales89@gmail.com
Дослідження релігійного синкретизму в Римській імперії в III ст. дозволяє зрозуміти нові тенденції в релігійному житті сучасного суспільства, а також з’ясувати загальний характер і сутність синкретизму в духовній культурі стародавніх цивілізацій. Прояви релігійного синкретизму в духовному житті римської Пальміри помітні в пантеоні пальмірських богів. Основна особливість пальмірського пантеону в його синкретичному характері. У цьому пантеоні помітний вплив арабських, фінікійських, вавилонських та елліністичних вірувань. Жителі Пальміри шанували богів Баал-Хамона, Шадрафу-Аполлона, Елькопара-Посейдона, Нергала, Тамуза, Іштар, Атаргатіс, перську Анаїту тощо. Серед пальмірських богів виділялися дві тріади головних божеств. Перша тріада складалася з Бела, Яргібола та Аглібола. Друга тріада складалася з богів Баал-Шаміна, Малакбела і Аглібола. Перед сучасними дослідниками існує проблема пояснити даний факт. Можливою причиною такої ситуації в пальмірській релігії є ускладнення та розвиток образів місцевих богів – Бола-Бела і Яргібола. Синкретичний характер мали образи та культи верховних пальмірських богів. Відомості місцевої епіграфіки та сакрального мистецтва показують, що Бел і Баал-Шамін ідентифікувалися з грецьким Зевсом. Солярні боги Яргібол та Малакбел отримували зв’язок з образами грецького Геліоса та іранського Мітри. Синкретичний образ мала пальмірська богиня Алат, яка частіше ідентифікувалася з грецькою Афіною. Оригінальною рисою релігії Пальміри було шанування так званого анонімного бога. На даний культ могли вплинули вірування раннього християнства або іудаїзм. Разом з цим археологічний матеріал вказує на поширення синкретичного культу бога Мітри в цьому регіоні. На цій підставі можна зауважити, що римська Пальміра в I–III ст. н. е. була майданчиком міжкультурного діалогу на території елліністичного Сходу. Результатом такого діалогу став складний синкретичний комплекс релігійних вірувань античної Пальміри.
Ключові слова: релігійний синкретизм, пальмірський пантеон, Бел, Баал-Шамін
Доісламський Близький Схід 2021, (2):125-138
https://doi.org/10.15407/preislamic2021.02.125
Повний текст (PDF)
REFERENCES
Кюмон Ф. Мистерии Митры. Санкт-Петербург, 2000.
Кюмон Ф. Восточные религии в римском язычестве. Санкт-Петербург, 2002.
Ранович А. Восточные провинции Римской империи в І–ІІІ вв. Москва – Ленинград, 1949.
Ростовцев М. И. Караванные города. Санкт-Петербург, 2010.
Саверкина И. И. Древняя Пальмира. Ленинград, 1971.
Шифман И. Ш. Сирийское общество эпохи принципата (I–III вв. н. э.). Москва, 1977.
Шифман И. Ш. Пальмирский пошлинный тариф. Москва, 1980.
Шлюмберже Д. Эллинизированный Восток. Греческое искусство и его наследники в несредиземноморской Азии. Москва, 1985.
Штаерман Е. М. Социальные основы религии Древнего Рима. Москва, 1987.
Ando C. Imperial Rome AD 193 to 284: The Critical Century. Edinburg, 2012.
Bowersock G. W. Roman Arabia. London, 1983.
Dirven L. Palmyrene sculpture in Context: Between Hybridity and Heterogeneity // Palmyra. Mirage in the Desert. New York, 2018.
Edwell P. M. Between Rome and Persia. London – New York, 2008.
Gawlikowski M. Bel of Palmyra. // Religious Identities in the Levant from Alexander to Muhammed. Turnhout, 2015.
Gawlikowski M. Bel and Baalshamin. Two Lost Temples. // Palmyra. Mirage in the Desert. New York, 2018.
Grassi M. T. Palmira. Storie straordinarie dell’antica metropoli d’Oriente. Milano, 2017.
Halsberge G. H. The Cult of Sol Invictus. Leiden, 1972.
Hopkins C. The Discovery of Dura-Europos. New Haven, 1979.
Icks M. Priesthood and Imperial Power. The Religious Reforms of Heliogabalus, 220–222 AD // The impact of imperial Rome on religions, ritual and religious life in the Roman Empire. Leiden – Boston, 2006. https://doi.org/10.1163/9789047411345_014
Kaizer T. Reflections on the Dedication of the Temple of Bel at Palmyra in AD 32 // The impact of imperial Rome on religions, ritual and religious life in the Roman Empire. Leiden – Boston, 2006. https://doi.org/10.1163/9789047411345_009
Keizer T. The Religious Life of Palmyra: a Study of the Social Patterns of Worship in the Roman Period. Stuttgart, 2002.
O’Grady S. And Man created God: A History of the World at the Time of Jesus. London, 1988.
Pakkanen P. Interpreting Early Hellenistic Religion: A Study Based on the Mystery Cult of Demeter and the Cult of Isis. Helsinki, 1996.
Southern P. Empress Zenobia: Palmyra’s Rebel Queen. London, 2008.
Teixidor J. Pagan Gods: Popular Religion in the Greco-Roman Near East. Princenton, 1977.
Teixidor J. The Pantheon of Palmyra. Leiden, 1979.
Watson A. Aurelian and the Third Century. London – New York, 1999.