МІЖНАРОДНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ «СТРАТЕГІЯ КИТАЮ У ГЛОБАЛЬНИХ ЗМІНАХ СИЛ: ВИКЛИКИ У ТУРБУЛЕНТНОМУ СВІТІ». Звіт

19 лютого 2025 року відбувся міжнародний круглий стіл «Стратегія Китаю у глобальних змінах сил: виклики у турбулентному світі»

Організатори:

Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України
Українська асоціація китаєзнавців
Подкаст Sinica
Видавництво Helvetica

Спікери:

Клаус Ларрес, заслужений професор історії та міжнародних відносин, Університет Північної Кароліни (UNC) в Чапел Ґілі, США
Цянь Лю, Генеральний секретар Глобального форуму з енергетичної безпеки, Академія суспільних наук КНР
Уна Александра Берзіня-Черенкова, директорка Центру китайських студій, Університет Страдиня в Ризі, Латвія
Дмитро Єфремов, член правління Української асоціації китаєзнавців, Україна

Модератором заходу виступив Кайзер Ґо, ведучий та співзасновник подкасту Sinica.

Кайзер Ґо зазначив, що війна Росії проти України триває вже четвертий рік, що призвело до значних змін у світовому порядку, змінило розставляння сил і змусило великі держави переглядати свої стратегії. Він наголосив, що адміністрація Байдена з її підтримкою України та підходом до Китаю залишилася в минулому: тепер президент Трамп і міністр оборони Піт Хегсет вибудовують новий, непередбачуваний курс. Нещодавня розмова Трампа з Путіним може свідчити про потенційні геополітичні зміни, які вплинуть на Україну, Європу, Азійсько-Тихоокеанський регіон та світовий баланс сил.

Уна Александра Берзіня-Черенкова окреслила два головні ризики для малих держав, таких як Латвія, через зближення Трампа з Росією.

Загроза безпеці. Балтійські держави покладалися на колективну оборону, але довіра до гарантій безпеки НАТО похитнулася, що викликає побоювання щодо потенційного вторгнення Росії.
Нова «залізна завіса». Ослаблення трансатлантичного альянсу під керівництвом Трампа загрожує стабільності Європи, оскільки довіра до зобов’язань США слабшає.

Щодо відносин Китай-Росія, вона вказала на дві загрози для Балтії: як Росія, так і Китай розглядають розширення НАТО на схід як провокацію; навела приклад колишнього посла Китаю у Франції Лу Шає, який поставив під сумнів суверенітет пострадянських держав, що викликало занепокоєння в регіоні.

Дмитро Єфремов стверджував, що Росія та Китай не є справжніми союзниками. Якщо США нормалізують відносини з Москвою, Вашингтон повністю зосередиться на протидії Китаю. У цьому випадку Росія може зайняти більш нейтральну позицію або навіть працювати над стримуванням Китаю.

Він також згадав нещодавню дипломатичну зустріч Китаю та України на Мюнхенській конференції з безпеки, де президент Зеленський натякнув, що Китай уперше виявив інтерес до тиску на Росію щодо завершення війни. Пекін може використати цей момент для відновлення зв’язків з ЄС, намагаючись не залишитися осторонь майбутніх переговорів між Україною та Росією.

Цянь Лю заявив, що Китай не розглядає війну в Україні як ключове питання, а скоріше як європейський конфлікт. Він наголосив, що енергетична безпека Китаю не перебуває під загрозою, попри закупівлю російських ресурсів, оскільки Пекін значно диверсифікував свої джерела енергопостачання. Він також зазначив, що 2024 року вперше за останні роки споживання нафти в Китаї знизилося, що пояснюється розвитком альтернативної енергетики.

Щодо дипломатії, він підтвердив, що Китай прагне уникати конфліктів і підтримувати дружні відносини з усіма країнами.

Клаус Ларрес підкреслив, що підхід Трампа до вирішення конфлікту в Україні залишає осторонь ключових гравців, зокрема європейські країни, попри їхній значний фінансовий внесок у підтримку Києва. Він наголосив, що Європа має брати участь у мирних переговорах, хоча поки що її роль ігнорується.

Вчений також зазначив, що розрив між Росією та Китаєм малоймовірний, попри зусилля США. Китай навряд чи буде залучений до переговорів щодо України, але, ймовірно, відіграватиме роль у повоєнному відновленні.

Роль Китаю у повоєнному відновленні України

Дмитро Єфремов заявив, що Китай запізнився з миротворчими ініціативами, оскільки українське суспільство переважно негативно ставиться до Пекіна, сприймаючи його як союзника Росії. Водночас українське керівництво розглядає Китай як потенційного інвестора в логістиці та енергетиці. Основними сферами китайських інтересів в Україні можуть стати транспортна інфраструктура, сільське господарство та відновлювана енергетика.

Цянь Лю наголосив, що Китай може відіграти роль у відбудові України, але, ймовірно, через партнерства з європейськими компаніями, а не шляхом прямих інвестицій. Він також зазначив, що два з шести транспортних коридорів ініціативи “Пояс і шлях” були зруйновані війною, що ускладнило доставлення китайських товарів до Європи через Росію. Китай працюватиме над відновленням проєктів BRI в Україні.

Клаус Ларрес підкреслив, що Німеччина, швидше за все, відіграватиме провідну роль у відновленні України, оскільки Берлін не несе політичних ризиків для Києва, на відміну від Пекіна.

Із записом круглого столу можна ознайомитися за покликанням.