Міжнародний круглий стіл «Глобальний баланс сил: оцінка впливу суперництва між США і Китаєм на Україну та Тайвань»

Організатори: Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України, Українська асоціація китаєзнавців, Sinica подкаст та видавництво «Гельветика».

Спікери

 

Да Вей, директор Центру міжнародної безпеки та стратегії; професор Школи соціальних наук, Університет Цінхуа; Дмитро Бурцев, молодший науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Кримського, Національна академія наук України; Еміліан Кавальскі, професор Центру міжнародних досліджень і розвитку, Ягеллонський університет у Кракові; Ї Юань, науковий співробітник Інституту міжнародних відносин, Національний університет Чженчжи, Тайвань. Захід модерував Кайзер Ґо, ведучий і співзасновник подкасту Sinica.

 

Кайзер Ґо розпочав із заяви, що повномасштабне російське вторгнення в Україну у 2022 році мало не лише значний вплив на безпеку і стабільність Європи, а й викликало обговорення потенційних наслідків для інших регіонів, зокрема Тайваню, в контексті зростаючого суперництва між Сполученими Штатами та Китаєм. Кайзер представив учасників і основні питання дискусії – дослідження чинників зростаючої напруги навколо Тайваню, обґрунтованість і доцільність порівнянь України та Тайваню в цьому контексті, а також вплив російсько-української війни на стратегічне планування і глобальний імідж Тайваню.

Ї Юань поділився своїми висновками своїх досліджень, що існує паралель між російським вторгненням в Україну та потенційною військовою агресією Китаю проти Тайваню, оскільки обидва лідери висувають претензії на території, застосовуючи історичні інтерпретації для виправдання своїх реальних або гіпотетичних дій.

 

Дмитро Бурцев нагадав про офіційну позицію України, яка визнає політику одного Китаю. Хоча Тайвань привернув увагу деяких українських неурядових організацій, він ще не викликав значного інтересу серед її політичної еліти. Якщо у Тайванській протоці відбудуться будь-які військові дії, важко передбачити офіційну реакцію України. Дмитро поділився своїми спостереженнями, що існують різні думки щодо значущих паралелей між ситуаціями в Україні та Тайванській протоці, як позитивні, так і негативні. Найбільша різниця полягає в тому, що Україну як суверенну державу визнали усі країни світу, включно з росією.

 

Да Вей зазначив, що Пекін не бачить великого зв’язку між двома ситуаціями, оскільки Тайвань вважається частиною Китаю. Натомість росія та Україна визнають одна одну суверенними країнами. Існує різне трактування конституцій материкового Китаю і Тайваню, саме в частині, як обидві сторони трактують належність до однієї країни, Да Вей проводить паралель, припускаючи, що стосунки Китаю з Тайванем схожі на стосунки України з Кримом. Найбільший урок із ситуації в Україні для китайських аналітиків і науковців полягає в тому, що війна – це не легка справа, яка вимагає значні витрати. Оскільки Китай суттєво інтегрований у міжнародну економіку, санкції проти Китаю завдаватимуть шкоди всьому світу, а не лише Китаю, що відрізняється від ситуації із санкціями проти росії.

 

Еміліан Кавальскі заявив, що для східноєвропейців війна стала шоком, але водночас була передбачуваною, оскільки росія раніше поводилася агресивно щодо інших країн регіону. Він підкреслив, що економічна взаємодія Європи з росією, яка створила залежність від торгівлі, була неправильною стратегією. Еміліан наголосив, що зростає усвідомлення того, що війна в Україні та напруга в Індо-Тихоокеанському регіоні добре пов’язані, створюючи протистояння між різними блоками, такими як росія та Китай з одного боку та колективний Захід з іншого. Говорячи про суперництво між США і Китаєм, науковець вважає, що, незважаючи на риторику, обидві країни мають багато механізмів для запобігання гарячій війні.

Ї Юань зазначив, що у США існує двопартійний консенсус щодо захисту Тайваню у разі агресії з боку Китаю, що є значною відмінністю від їхньої позиції щодо України. У Тайвані є розуміння, що ситуації в Україні та Тайвані відрізняються, хоча б розміром території. Проте обидва мають спільну рису – прагнення до демократії. Потенційний вплив президентства Трампа на Тайвань поки що незрозумілий.

 

Дмитро Бурцев поділився, що Будапештський меморандум 1994 року не забезпечив ефективних гарантій безпеки для України. Для порівняння, Закон США про відносини з Тайванем 1979 року гарантує захист Тайваню від зовнішніх агресивних дій, роблячи його сильнішим документом, наданим несуверенній території. Дмитро вважає, що якщо Трамп прийде до влади, він продовжить підтримувати Україну; інакше це буде значна репутаційна втрата для зовнішньої політики США.

 

Да Вей висловив думку, що яструбина позиція США щодо Китаю навряд чи зміниться, включаючи підтримку наративів про незалежність Тайваню. Да Вей сказав, що зараз не існує стратегічного трикутника між росією, Китаєм і США, оскільки росія відносно слабка. У Китаї невелика група науковців вважає, що США можуть у найближчому майбутньому перейти до тісніших відносин з росією замість зміцнення зв’язків з Китаєм.

 

Еміліан Кавальскі, оцінюючи ситуацію в Україні, порадив Тайваню розвивати відносини зі своїми сусідами в регіоні, оскільки вони можуть відігравати більшу роль у підтримці Тайваню при найгіршому сценарії подій. Еміліан поділився своєю думкою, що потенційне президентство Трампа є великою проблемою для Європи, враховуючи його заяви щодо НАТО.

 

Да Вей додав, що Сі Цзіньпін, як і всі його попередники, дуже серйозно ставиться до історичної спадщини. Це може пояснити його обережний підхід до війни. Да Вей описав позицію Китаю як балансування. Він підкреслив, що суперництво між США і Китаєм впливає на безпеку Тайваню, а також на міжнародну політику. Війна в Україні спростила це світобачення, включаючи риторику, що Тайвань – це наступна Україна, що, на його думку, абсолютно невірно, і це штовхає Тайвань у неправильному напрямку. Мілітаризація Тайваню з боку США ставить Тайвань в небезпечніше становище. З погляду Да Вея, Тайвань є одним із найбільш квітучих місць на землі, але світ штовхає його до того, щоб стати ще одним полем бою.

 

Ї Юань наголосив на стратегічній важливості Тайваню та його географічній близькості до материка. Він стверджував, що Тайваню потрібна більш збалансована позиція серед усіх зацікавлених сторін, а діалог може допомогти знайти менш конфронтаційні рішення. Професор зазначив, що це перший діалог між берегами протоки, в якому він взяв участь з 2019 року, і він цінує цей момент.

 

Дмитро Бурцев сказав, що для України відносини як зі США, так і з Китаєм є важливими. США є найголовнішим стратегічним партнером України, тоді як Китай – ключовим торговельним партнером. Хоча все ще є шанс покращити відносини з Китаєм, але він зменшується. Дмитро підсумував, що як Україна, так і Тайвань знаходяться в центрі суперництва великих держав, що ускладнює їм можливість утримати збалансовану позицію.

 

Еміліан Кавальскі зазначив, що шанси на покращення відносин між США і Китаєм для досягнення консенсусу щодо України дуже малі. Однак він зазначив, що підхід ЄС до Китаю більше пов’язаний з бажанням мінімізації ризиків, ніж із роз’єднанням (де-каплінгом), при цьому в Європі стає звичною риторика захисту ринків та сек’юритизації. Еміліан погодився з думкою Да Вея, що всі заходи Китаю у відповідь будуть запізнілими.