Міжнародна наукова конференція до 150-річчя від дня народження академіка А. Ю. Кримського. Хроніка

19-20 жовтня 2021 року у змішаному форматі відбулася міжнародна наукова конференція, присвячена Агатангелу Кримському, одному із засновників Української академії наук, її неодмінному секретарю, директору Інституту української наукової мови, фундатору академічного сходознавства в Україні й української школи художнього перекладу з мов Сходу.

Організаторами конференції виступили Національна академія наук України, Інститут сходознавства імені А. Ю. Кримського, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського та Інститут мовознавства імені О. О. Потебні. Партнерами заходу стали Інститут Юнуса Емре в Києві, Бакинський міжнародний центр мультикультуралізму, Видавничий дім «Гельветика».

Пленарне засідання відкрив в. о. директора Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського Національної академії наук України, доктор філософських наук В.О. Кіктенко відзначивши, що вся біографія академіка Кримського, його наукові досягнення та робота в Академії наук, його глибока патріотичність та одночасна широка обізнаність з історії, мов, літератур та культур багатьох країн свідчить про велич вченого та важливість його здобутків для України. Агатангел Кримський став основоположником сходознавчої науки в Україні, а його учень – Омелян Пріцак згодом відновив справу свого вчителя, заснувавши в незалежній Україні під егідою Національної академії наук Інститут сходознавства, який з гордістю носить ім’я видатного академіка. Нині Інститут сходознавства як жива наукова спадщина Агатангела Кримського, де розробляються актуальні та важливі питання історії та сьогодення країн Сходу.

У своєму вітальному слові академік-секретар Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України, академік НАН України, директор Інституту історії України НАН України В.А. Смолій відзначив неоціненний внесок у Агатангела Кримського у розвиток української науки. Це була людина енциклопедичних знань, широких світоглядних горизонтів, твердої життєвої позиції, це був учений, який ніколи не йшов на найменший компроміс із совістю науковця. Він репрезентував українську науку і був людиною воістину феноменальної обдарованості, наукові інтереси Кримського безмежні. В.І. Смолій наголосив на особливій ролі Агатангела Юхимовича Кримського у становленні Української академії наук. Ініціатор заснування всеукраїнської асоціації сходознавства, фундатор європейської школи художнього перекладу етнічної поезії, він зі своїм організаторським хистом закономірно виявився біля витоків організації й становлення Української академії наук, до 1929 року незмінно обіймаючи посаду її Вченого секретаря. Став одним із перших українських академіків, очолив перше академічне історико-філологічне відділення. Промовець зазначив, що ювілейні дати – не лише пошанування минулих заслуг неординарних особистостей. Це і привід для аналізу сучасного стану започаткованих ними наукових галузей. Він висловив упевненість, що ці питання й аспекти стануть предметом обговорення й дискусій сьогоднішнього наукового форуму, якому побажав плідної й результативної роботи.

Учасників конференції привітала з відкриттям Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні Ельміра Гусейн-кизи Ахундова. Вона висловила вдячність за можливість відзначити разом з його учасниками ювілей цього видатного науковця, діяча й літератора. Агатангел Кримський, повідомила пані Посол, є надзвичайно шанованим науковцем, письменником і перекладачем для Азербайджану. Відомо, що Кримський приділяв особливу увагу дослідженню творчості видатного поета-мислителя, класика азербайджанської поезії Нізамі Гянджеві та готував до його 800-ліття (1941 р.) книгу «Нізамі та його сучасники».Через сумні обставини долі академіка, ця книга в Азербайджані вперше була видана лише у 1981 році. Символічно, що нинішній рік в Азербайджані є роком Нізамі Гянджеві, і нещодавно в Баку видано переклад праці А. Кримського, а також побачив світ збірник вибраних творів сучасної української поезії азербайджанською мовою.

У своєму вітальному слові директор Інституту мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України Б.М. Ажнюк згадав, що постать А.Кримського гарно ілюструє гасло «Всі ми діти твої, Україно». Його праці у галузі українського та східного мовознавства є важливим надбанням для нашої науки. Продовжуючи справу Кримського, сучасні лінгвісти зосереджуються на актуальних проблемах мовного питання, зокрема на важливості збереження кримськотатарської мови. Принагідно Б.М.Ажнюк запросив усіх до участі у круглому столі, присвяченому актуальним питанням кримськотатарської мови, який організований в рамках цієї конференції.

Доцент, провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Нізамі Гянджеві Національної Академії наук Азербайджану Тахміна Бадалова представила учасникам переклад азербайджанською мовою праці Агатангела Кримського «Нізамі та його сучасники». Вона зазначила, що Нізамі – це поет, який зруйнував стереотипи в поезії, привніс нові форми та проявив себе надзвичайним патріотом. І А.Кримський дуже вдало підмітив важливе значення і роль поета. Т.Бадалова зазначила, що у своєму ретельному аналізі творчості Нізамі Кримський застосовує не лише глибокі філологічні знання, а й широку обізнаність з історією, культурою та реаліями батьківщини поета. Незважаючи на те, що з моменту написання книги Кримського минуло 80 років, і нізамізнавство за цей час значно розширило коло дослідників, все ж ця праця має неоціненний внесок та досі є цінним джерелом для нізамознавства.

Привітала учасників конференції заступник директора ДП «Кримський дім» Аніфе Куртсеітова, зазначивши, що Агатангел Кримський, маючи кримськотатарське коріння також досліджував літературу та культуру цього народу. А нині «Кримський дім» – це платформа, культурний простір, що об’єднує зусилля суспільно-культурних організацій, що займаються кримською тематикою, у культурній, соціальній, правозахисній, освітній та інформаційній сферах в Україні.

З вітальним словом також звернулася представник Бакинського міжнародного центру мультикультуралізму в Україні Марина Гончарук, яка розповіла про діяльність центру, а також вручила книги, видані центром, організаторам конференції.

Наукову частину своєю доповіддю, підготовленою спільно з членом-кореспондентом Національної академії наук України, почесним генеральним директором Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, доктором філософських наук, професором, академіком Національної академії наук України, радником Президії Національної академії наук України О.С. Онищенком, розпочала генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, доктор історичних наук, професор Л.А. Дубровіна. За словами доповідачки, особа А. Кpимськoгo є об’єктом окремої уваги дослідників мовознавства, літературознавства, народознавства, істориків науки та культури. Ґрунтовні дослідження історії Академії, започатковані публікаціями документів про її заснування і вперше відкриті для галузей знань, дали змогу реально оцінити його непересічну роль як ученого та науковця-організатора, який брав участь у її створенні та впродовж десяти років на посаді Неодмінного секретаря докладав багато зусиль для її врятування та розвитку. За визнанням оточення, на його плечах Академія трималася у найбільш скрутні часи 20-х років ХХ століття. Неоціненна роль Агатангела Кримського і у створенні Національної бібліотеки, адже він входив до Тимчасового комітету для її заснування, брав безпосередню участь у підготовці засадничих документів і опікувався наповненням її фондів.

Про формування української ідентичності Агатангела Кримського доповіла професор кафедри української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки, доктор філологічних наук М.В. Жуйкова, звернувшись до листування вченого, особливостей його слововживання та висловлені ним міркування щодо українофільства та визначення своєї ідентичності.

Спільна доповідь завідувача відділу Близького та Середнього Сходу Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України, доктора філологічних наук О.О. Хамрая та старшого наукового співробітника відділу Близького та Середнього Сходу Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського Національної академії наук України, кандидата філологічних наук Ю.І. Петрової присвячена новим джерелам з архіву А.Кримського «Ліванські прислів’я», їхньому значенню та наповненню, а також аналізу практичного вирішення вченого проблем транскрипції слів східного походження при перекладі.

Взаєминам геніїв Івана Франка та Агатангела Кримського присвячена доповідь завідувачки книжковими фондами Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка, кандидата філологічних наук С.В. Вівчар, яка зазначила, що їхнє знайомство було дуже плідним, незважаючи на те що вони спілкувалися лише через листування.

Заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник О.І.Скопненко розкрив полісемію лексеми руський у текстах Агатангела Кримського, звернувши увагу на необхідності неоднозначного трактування і розуміння змісту текстів із цією лексемою.

Про перспективи створення консолідованого електронного ресурсу наукової спадщини академіка Агатангела Кримського директорка Інституту інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник К.В. Лобузіна.

Секція “Архів і бібліотека А.Ю. Кримського: історіографічні дослідження” була представлена цікавими доповідями. доцент кафедри східної філології Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, кандидат філологічних наук, доцент В.М. Підвойний представив своє дослідження бібліотеки-колекції Агатангела Кримського, її тематично-жанрову класифікацію, періодизацію колекціонування та необхідність опису та систематизації колекції, а також роботу з науковою молоддю, пов’язану з колекцією Кримського. У доповіді про особовий фонд Агатангела Кримського в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського старший науковий співробітник відділу Євразійського Степу Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського Національної академії наук України, кандидат історичних наук О.Д.Василюк поділилась, зокрема, що у фонді є багато підготовчих матеріалів, завдяки яким можна побачити, як ретельно готувався Кримський до кожної публікації та скільки залучав джерел до навіть коротких розвідок. З листування вченого зі сходознавцями можна дізнатись про стан тогочасного сходознавства. З іншого боку дослідили особовий фонд Кримського завідувачка відділу фондів рукописної спадщини Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, кандидат історичних наук І.С. Корчемна та завідувачка відділу джерелознавства Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, кандидат історичних наук Т.В. Коваль, зокрема з погляду завдань сучасної обробки та комплектування фонду. Професор кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор педагогічних наук, доцент О.В.Асадчих доповіла про японістику в колекції Кримського. Про дивним чином знайдені в історичному музеї дві книги з колекції Кримського розповіла старший науковий співробітник відділу історії України ХХ ст. Національного музею історії України, кандидат історичних наук Т.О.Куцаєва. Директорка Звенигородської публічної бібліотеки імені Ю. С. Кримського Л.М.Добровольська доповіла про діяльність батька Агатангела Кримського – Юхима Степановича, зокрема, про його захоплення книжками, колекціонування та створення у Звенигородці першої публічної бібліотеки, а також про сьогоденне функціонування бібліотеки. «Кадіаскерським дефтерам» Бахчисарая 1608–1755 рр. із бібліотеки імені І. Гаспринського як важливій пам’ятці українсько-татарських зв’язків присвячена доповідь наукового співробітника відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, кандидата історичних наук В.М. Тимченка. Молодший науковий співробітник відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського О.В. Москалець познайомив присутніх з дослідженням видань кримськотатарського фольклору ранньорадянської доби, зокрема нотних матеріалів та пісенників. Науковий співробітник Центру україністики імені Отара Баканідзе Тбіліського державного університету імені І. Джавахішвілі, доктор філології Іване Мчеделадзе висвітлив наукові контакти Агатангела Кримського та Олександра Хаханова як проблему орієнталістики й картвелології.

На честь відзначення року Юнуса Емре та турецької мови та в рамках міжнародної наукової конференції “До 150-річчя від дня народження академіка А.Ю. Кримського” було проведено круглий стіл “2021 – Міжнародний рік Юнуса Емре”. Спікерами виступили Ердоган Боз, професор Університету Ескішехір Османгазі (Туреччина), доктор наук з доповіддю “Щодо ролі слова у Юнуса Емре”, Мустафа Озчелік (Туреччина), поет, письменник – “Юнус Емре: від національного до вселенського», І.М. Дрига, старший науковий співробітник відділу Близького та Середнього Сходу Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського Національної академії наук України, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник – “Староанатолійська писемна традиція в оцінці А. Ю. Кримського: Юнус Емре, Бурханеддін Сіваський”, О.А. Ярош, завідувач сектору східної філософії Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Національної академії наук України, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник – “Турецькі суфійські спільноти на Заході: історія і сучасність”. Під час круглого столу було презентовано підготовлені професором Ердоганом Боз до ювілею та видані Інститутом Юнуса Емре твори великого поета та мислителя. Крім того, в Національній бібліотеці України було відкрито виставку робіт турецького художника Хасана Айджина “Поезія Юнуса Емре в ілюстраціях”.

Секція “Сходознавство в Україні: традиції та сучасність” охопила доповіді як про окремі наукові розвідки Агатангела Кримського, його суспільно-політичні погляди, так і про розвиток українського сходознавства загалом. Зокрема, цікавою була доповідь головного наукового співробітника відділу Євразійського степу Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України, доктора історичних наук, професора О.Б. Бубенка щодо «Історії хазар» А. Ю. Кримського як етапу в розвитку хозарознавчих досліджень. А. Ю. Кримський намагався встановити основні події тих часів, про які немає детальної інформації в джерелах. Як виявилось, український академік раніше за своїх колег висловив багато новаторських ідей щодо хозарської історії. Але ми про це дізналися лише сьогодні, бо монографія «Історія хазар» багато десятиліть пролежала в архіві. З історією українського китаєзнавства у XXI ст. знайомить доповідь в. о. директора Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України, доктора філософських наук, старшого наукового співробітника В.О. Кіктенка. Детально проаналізовано основні напрямки розвитку цієї галузі знань, що пов’язано із вивченням внеску українських вчених у дослідження історії, філософії, культури, мови, літератури, соціально-економічного та політичного розвитку Китаю. Особливу увагу приділено встановленню відповідних ліній наступності в українському китаєзнавстві.

Секція “Історія країн Сходу” охопила різні періоди історії різних східних народів. Провідний науковий співробітник Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України, доктор історичних наук, старший науковий співробітник М.О. Тарасенко доповів про історію дослідження колекції давньоєгипетських поховальних статуеток ушебті в зібранні Одеського археологічного музею НАН України. Наявні в цьому музеї ушебті датуються часом від 17-ї династії й Нового царства та до Пізнього періоду. При цьому, частина ушебті зберегла написи з іменами та титулами їхніх господарів, а на семи ушебті також виписано текст 6-ї глави Книги мертвих. Каталогізація ушебті, за словами доповідача, є одним з пріоритетних напрямів світової єгиптології. З дослідженням історії появи (1913 р.) та уроками самоліквідації (1916 р.) японської правлячої партії Ріккендоші-кай («Спілка прихильників конституції») ознайомив професор кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор В.А. Рубель. Доля партії Ріккендоші-кай та підтриманого нею уряду Окуми є прикладом того, наскільки непердбачуваною і багатогранною буває політика. Коли навіть очевидні успіхи (та ще й в умовах начебто успішної для країни війни) не гарантують стабільність уряду, а статус провладної партії не означає, що ця партія існуватиме достатньо тривалий час. Історіографічний аналіз діяльності Японського консульства в Одесі (1899–1937 рр.) представила заступник директора з експозиційної роботи Комунального підприємства «Музей історії Дніпра» Дніпровської міської ради, кандидат історичних наук С.С. Павленко. Культу священних дерев (піпал і баньян) серед непальських буддистів у культурно-антропологічні висвітленні присвятив свою доповідь молодший науковий співробітник відділу Азіатсько-Тихоокеанського регіону Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України Д.Є.Марков.

Секція «Євразійський степ» була представлена доповідями джерелознавчого, історіографічного, культурологічного спрямування. Питанню типологізації мусульманських пам’ятників історії та культури на території Північно-Західного Причорномор’я присвятила свою доповідь молодший науковий співробітник Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, кандидат історичних наук О.А. Худайбердиєва. Ісламська цивілізація на території Північно-Західного Причорномор’я панувала сотні років, однак тепер лише окремі пам’ятники мусульманської історії та культури випадково збереглися і нагадують про мусульманське минуле цього краю. Серед мусульманських пам’ятників культури доповідачка виділяє мечеті, молитовні будинки, мусульманські кладовища, мавзолеї, тюрбе, місця паломництва. Професор кафедри загального і слов’янського мовознавства факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор історичних наук Ф.Г. Туранли представив теоретичну модель наукового дослідження староукраїнських і арабографічних османсько-турецьких писемних пам’яток, зокрема інтерпретація архівних документів, що є важливою для удосконалення методології наукових досліджень у визначених галузях. Провідний науковий співробітник відділу Євразійського степу Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник М.А. Араджионі представила дослідження питання етнокультурної ідентичності урумів Надазов’я в історіографічному аспекті. Доповідачка повідомила, що уруми і румеї за самоідентифікацією вважають себе етнічними греками, а спроби розділити тюркомовних і грекомовних греків не є об’єктивними.

Секція “Сучасний схід” охопила питання історії, культури, мови, релігії різних регіонів Сходу. Зокрема, старший науковий співробітник відділу Азіатсько-Тихоокеанського регіону Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник С.В. Капранов поділився спостереженнями стосовно Ненґо або ґенґо, так званого «гасла правління», що є важливим елементом японської культури, основою традиційного літочислення, також є живим явищем сучасної японської суспільно-політичної культури. Формуванню та наповненню ідеологічних гасел в Соціалістичній Республіці В’єтнам присвятила свою доповідь старший науковий співробітник відділу Азіатсько-Тихоокеанського регіону Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник В.А. Мусійчук, висвітливши їхнє тематичне наповнення, сфери функціонування та структурно-семантичну репрезентацію. Говорячи про секуляризм у сучасній Індії, молодший науковий співробітник відділу Азіатсько-Тихоокеанського регіону Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України, кандидат історичних наук Ю.С. Філь окреслила взаємовідносини релігії та держави, способи регуляції цих відносин через Конституцію та індійське законодавство.

Секція «Міноритарні спільноти Сходу в загальнонаціональному просторі» була присвячена різноманітним питанням різних етнічних та релігійних спільнот в Україні. Цікавою, зокрема, була доповідь молодшого наукового співробітника відділу Євразійського степу Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України, кандидата історичних наук Н.М. Зуб (Руденко) щодо питання вибору професій у 20-ті рр. ХХ ст.тюркськими народами в Києві. Матеріали архівного характеру розкривають дані про наявність різних професій у трудовому житті представників тюркського етносу у міському багатонаціональному соціумі Києва. Доповідьдоцента кафедри богослов’я і релігієзнавства Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, доктора філософських наук, доцента Д.В. Брильова присвячена маловивченій сторінці історії інституалізації ісламу в Україні – виникненню і діяльності українського мухтасібату Центрального духовного управління мусульман на чолі з муфтієм Різаетдіном Фахретідном в передвоєнний період. Молодший науковий співробітник відділу сучасного Сходу Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України, кандидат історичних наук Д.В.Шестопалець проаналізував такі аспекти навернення в іслам серед етнічних росіян у пострадянський період, як сек’юритизація релігії, національна ідентичність та проблема ставлення до «етнічних» мусульман.

Секція «Агатангел Кримський і проблеми сучасної лінгвістичної україністики, славістики, тюркології, іраністики» була присвячена мовним питанням у спадщині А.Кримського та у сучасній мовознавчій науці. Зокрема, проблемі відновлення та збереження фемінітивної спадщини української мови початку ХХ ст. на основі «Російсько-українського словника» за гол. ред. акад. Агатангела Кримського та Сергія Єфремова привятила свою доповідь доцент кафедри української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор філологічних наук, доцент М.П. Брус. Етапи лінгвоіндивідуалізації Агатангела Кримського простежила професор кафедри української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки, доктор філологічних наук, професор Н.О. Данилюк. Етимологічні, семасіологічні, соціолінгвістичні аспекти етнонімів, а саме представлення східних народів і культур в етноніміконі української мови розглянув завідувач відділу романських, германських і балтійських мов Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник В.П. Пономаренко. Системний статус відносних прикметників з погляду відношень епонімії дослідив провідний науковий співробітник відділу загального мовознавства Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, доктор філологічних наук, професор С.С. Єрмоленко. Типологію вживання та семантичних зсувів слів на позначення висоти-глибини українською, перською та азербайджанською мовами розглянув провідний науковий співробітник відділу загального мовознавства Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, доктор філологічних наук, професор О.Ч. Кшановський.

В рамках конференції також відбувся круглий стіл «Кодифікація кримськотатарської мови: сучасний стан і перспективи», в якому взяли участь сходознавці, мовознавці та громадські діячі. Відкриваючи круглий стіл, директор Інституту мовознавства імені О. О. Потебні, чл.-кор. НАН України Б. М. Ажнюк окреслив першочергові завдання, пов’язані з кодифікацією кримськотатарської мови, зокрема, розроблення правопису кримськотатарської мови (на основі латиничної графіки), укладання тлумачного словника кримськотатарської мови, перекладних словників, словника кримськотатарських імен, створення науково-редакційного центру «Вікіпедія кримськотатарською», підготовка видання «Кримські татари. Енциклопедія». Крім того, на круглому столі виступив з доповіддю з приводу затвердження абетки кримськотатарської мови на основі латиниці заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник О. І. Скопненко. Кодифікацію кримськотатарської мови та перспективи у світлі досвіду загрожених мов Європи та світу дослідила науковий співробітник відділу романських, германських і балтійських мов Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, кандидат філологічних наук А. Р. Дочу. Щодо коливання норми в кримськотатарському мовному ландшафті доповіла науковий співробітник відділу мов України Інституту мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України, кандидат філологічних наук О. О. Тищенко-Монастирська. Про фіксацію літературної кримськотатарської мови в підручнику кримськотатарської мови для дітей переселенців з АРК» (ГО “Qırım Ailesiˮ, проєкт Canada’s Department of Foreign Affairs, Trade and Development, Project CFLI-2020-KYIV-UA-0015) доповіла старший науковий співробітник відділу Близького та Середнього Сходу Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник І. М. Дрига. Асистент кафедри тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка А. Ш. Сеїт-Джеліль розглянув кримськотатарську мову з погляду відповідності параметрам кодифікації. Явище полісемантизму як проблемний аспект методики викладання кримськотатарської мови дослідила асистент кафедри тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка С.Е. Сластьон. Особливості перекладу математичних термінів на матеріалі кримськотатарської мови розглянула аспірантка Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка О.Ю. Дворова. Активну участь у дискусії взяв голова Меджлісу кримськотатарського народу Р.А. Чубаров. Учасники круглого столу прийняли звернення до Кабінету Міністрів України з ініціативою створити рішенням Уряду Національну комісію з питань правопису кримськотатарської мови.

Загалом, Міжнародна наукова конференція “До 150-річчя від дня народження академіка А.Ю. Кримського” пройшла успішно, охопивши різноманітну проблематику досліджень, в усіх секціях доповіді викликали жваві дискусії. За матеріалами конференції буде видано збірник наукових праць.