11.10.2021 Круглий стіл: «Один пояс, один шлях: можливості для України в контексті міжнародного досвіду»

ПРЕСРЕЛІЗ

11 жовтня 2021 року у Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС відбувся круглий стіл «Один пояс, один шлях: можливості для України в контексті міжнародного досвіду». Його організаторами виступили Українська асоціація китаєзнавців, Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, Національний інститут стратегічних досліджень України, Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при МЗС.

Метою проведення заходу був аналіз міжнародного досвіду участі в ініціативі «Один пояс, один шлях» (далі – ПіШ), прогнозування перспектив і можливостей для України.

У роботі круглого столу взяли участь провідні вчені та експерти з Китаю, країн Азії та Європи і України. Із доповідями виступили Дмитро Єфремов, кандидат економічних наук, експерт Української асоціації китаєзнавців, співробітник Інституту досліджень сучасного Китаю імені Б. Курца КНЕУ, Сюй Ціндо, Старший науковий співробітник Аналітичного центру Пань Гу, Чжан Хун, доктор наук, науковий співробітник Інституту Росії, Східної Європи та Центральної Азії Академії суспільних наук Китаю, Альфред Герштль, доктор наук, магістр міжнародних відносин, президент Центральноєвропейського інституту азіатських досліджень (CEIAS), Лю Хун, професор Тан Ларк Сай кафедри державної політики та глобальних справ Школи суспільних наук, директор Наньянського центру державного управління Наньянського технологічного університету (Сінгапур), Рюдіґер фон Розен, професор, доктор наук, співголова Китайсько-німецького центру з фінансів та економіки у Франкфуртській школі фінансів та менеджменту, президент Франкфуртського товариства торгівлі, промисловості та наук, екс-виконавчий директор Франкфуртської фондової біржі, Джейкоб Марделл, аналітик Інституту досліджень Китаю Меркатора (MERICS), Берлін, Вадим Сирота, кандидат економічних наук, експерт Української асоціації китаєзнавців, банківський експерт, Радек Пифелл, експерт з міжнародних відносин, Інститут Собеського (Польща), Хума Баквай, доцент, Інститут ділового адміністрування, Карачі, Олена Борділовська, доктор політичних наук, другий секретар Посольства України в Ісламській Республіці Пакистан, Олена Борзенко, доктор економічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України, завідувач сектором міжнародних фінансових досліджень.

В дискусії також взяли участь Андрій Гончарук, головний співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, Ольга Дроботюк, кандидат економічних наук, член правління Української асоціації китаєзнавців, директор Інституту досліджень сучасного Китаю імені Б. Курца КНЕУ, Вікторія фон Розен, кандидат економічних наук, консультант International Academic&Business Projects, Наталія Рєзнікова, доктор економічних наук, професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин, Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка, та Володимир Панченко, доктор економічних наук, директор Аналітичного центру економіко-правових досліджень та прогнозування Федерації роботодавців.

Модерувала роботу круглого столу Віта Голод, кандидат економічних наук, голова правління Української асоціації китаєзнавців.

У виступах учасників висвітлювалися та обговорювалися такі питання.

В чому полягає сучасний зміст та концепція ініціативи ПіШ? Яких змін вони зазнали під впливом пандемії Covid-19?
Як виглядає ПіШ на фоні інших інфраструктурних ініціатив, що започатковуються в світі?
Як знизити політичні та економічні ризики для середніх та малих країн від участі в китайській ініціативі?
Які уроки із участі в проекті ПіШ винесли країни-учасники? В якій частині їх досвід може бути корисним для України?

Під час презентацій та дискусій експерти висловили низку оригінальних думок та пропозицій.

Д. Мардел повідомив, що ПіШ є засобом брендування китайської економічної взаємодії з рештою світу, що в більшій мірі створює базу для наративів розбудови зовнішньої політики, а не лише реалізації конкретних проектів.

Китайську ініціатива “Пояс і шлях” не слід розглядати як геополітичний інструмент, адже вона передбачає відкриту позицію в економічному співробітництві та принцип прозорої співпраці, вважає китайський науковець Х. Чжан. Експерт також зазначив, що Китай підтримує євроінтеграційну стратегію України та сподівається на співпрацю з ЄС у розвитку української економіки.

Ц. Сюй зауважив, що пандемія Covid-19, локдауни в країнах світу та збої в роботі морського транспорту реактуалізували ПіШ в частині залізничного сполучення між Азією та Європою, зробивши його конкурентним по ціні й швидкості доставки. Відзначається суттєве зростання обсягів торгівлі, логістичних перевезень, кількості інфраструктурних проектів між Китаєм та країнами–учасниками ПіШ. Значення ініціативи не спадає, а навпаки відновлюється, особливо для країн із транзитними перевагами, до яких належить Україна.

Хоча внаслідок розширення ПіШ роль Китаю в торговельно-економічних відносинах з країнами-учасниками продовжує зростати, немає достатніх підстав перебільшувати «загрозу» встановлення домінуючого контролю над економіками країн Євразії внаслідок потрапляння до боргової пастки, відзначив український експерт В. Сирота. Фінансова екосистема ПіШ, утворена із сукупності фінансових інститутів, інфраструктури, експертної та професійної спільноти, наразі не координується централізовано і є досить фрагментованою для реалізації подібних агресивних економічних стратегій. Експерт наголосив на необхідності проведення регулярних «фінансових діалогів Україна-Китай» для обговорення та вирішення існуючих проблем у двосторонній фінансовій кооперації за зразками, аналогічними до постійно діючих платформ у країнах ЄС та Великобританії.

Д. Марделл звернув увагу, що в рамках ПіШ діє «принцип країни перебування», який покладає відповідальність за відбір та імплементацію інфраструктурних проектів на країну, де відбувається їх реалізація. Такий підхід не передбачає міжнародної експертизи та координації з іншими інфраструктурними проектами, послаблюючи їх ефективність. Вчений звернув увагу, що ініціатива ПіШ зазнала трансформації. ПіШ 2.0 має акценти на екологічність, високу якість імплементації проектів, сталість розвитку.

У той же час досвід країн АСЕАН із впровадження ПіШ, на думку сінгапурського науковця Х. Лю, свідчить, що запорукою ефективності економічної співпраці між партнерами є розуміння взаємних інтересів, встановлення (або відновлення) ефективних координаційних механізмів на урядовому та бізнесовому рівнях, перегляд досягнутих результатів на періодичній основі та гнучке переналаштування відповідно до потреб.

Оглядачі із регіону Південної Азії, О. Борділовська та Х. Баквай, поділилися з учасниками круглого столу своїм аналізом реалізації ПіШ в Пакистані. За їх спостереженнями, разом з конкретними економічними перевагами (інфраструктура, енергетика, логістика, вільні економічні зони) проект додає простору для геополітичного маневру. ПіШ посилює зв’язність між енергопрофіцитними та енергодефіцитними регіонами Азії, збалансовує інтереси великих і середніх гравців, робить мирну співпрацю найбільш привабливою. Обидва експерти підкреслили важливість ініціативи для Пакистану, яка посилила політичну та економічну інтеграцію країни до міжнародного середовища.

У порівнянні з іншими інфраструктурними ініціативами, запропонованими G7 та Європейським Союзом, китайський ПіШ залишається осяжним, практичним та доступним, повідомив Д. Єфремов. Умови отримання грошей від китайських банків часто є недостатньо прозорими, однак така риса є характерною для комерційних кредитів, що пропонуються у країнах ОЕСР. Вартість китайських позик під інфраструктуру близька до звичайної ринкової, вони містять типові гарантії повернення коштів позичальником.

Р. фон Розен навів приклад Греції, яка була на межі банкрутства та де співпраця з КНР дозволила отримати інвестиції у розвиток портової інфраструктури. Наразі пропускна спроможність Пірейського порту значно зросла, при цьому були створені сотні нових робочих місць.

Саме ризик скорочення європейських асигнувань на інфраструктурні проекти, що особливо загострюється під час кризових явищ, посилює в країнах Центральної Європи привабливість ПіШ, відзначив австрійський вчений А. Герштль. Для Австрії, Чехії та Словаччини розвиток співпраці із КНР є менш важливим в порівнянні з країнами Східної Європи, оскільки вони (країни ЦСЄ) економічно глибше інтегровані з ринками ЄС, мають доступ до європейських структурних фондів, Китай не є основним напрямком їх експорту. Експерт зазначив, ініціатива ПіШ може посилити позиції України як логістичного хабу між Східною Європою, Центральною Азією та Китаєм.

В частині оновлення інфраструктури та поглиблення коннективності між Центральною Європою, зокрема Польщею, та Східною Європою, представленою Україною, ПіШ просувається повільно, що, на думку польського оглядача Р. Пифелла, викликано між іншим особливостями китайського підходу до регіонального структурування зовнішньої політики. Польща і Україна віднесені в ній до двох окремих регіонів, що ускладнює тристоронню координацію із нарощення зв’язності між паралельними коридорами ПіШ, які йдуть зі Сходу на Захід їх територією.

Ц. Суй вважає, що китайські інвестиції до української економіки не перебувають в залежності від відносин із Росією, які оцінюються як несприятливі. Вони більшою мірою перебувають в залежності від успіхів двосторонньої взаємодії на найвищому рівні.

Китай, за оцінками Х. Чжана, готовий розширити імпорт з України та сприяти більш тісній промисловій співпраці між двома країнами. Додаткову увагу він готовий приділити імпорту продукції поглибленої переробки з країн-партнерів, спрощенню умов торгівлі між двома країнами та розпочати переговори про угоду про вільну торгівлю між Китаєм та Україною задля усунення вхідних бар’єрів перед українськими компаніями на ринок Китаю.

За результатами роботи круглого столу «Один пояс, один шлях: можливості для України в контексті міжнародного досвіду» було сформовано такі висновки і рекомендації:

ПіШ зберігає окремі економічні, торгові, геополітичні, дипломатичні та геостратегічні елементи, що містять потенціал кардинальної зміни відносин між державами та економіками в Євразії та за її межами.
Тиск на просування ПіШ внаслідок стратегічної конкуренції між США та КНР буде пом’якшуватись, оскільки відносини між ними перейшли у стадію «нормалізації», втратили ознаки хаотичності, стали зрозумілими та передбачуваними (система альянсів, укріплення внутрішньої конкурентноздатності).
Тренд, заданий ПіШ у міжнародних відносинах, сприятиме конструюванню та поширенню нових глобальних інфраструктурних проектів (B3W, Global Gateway), створить конкуренцію між ними, розширюючи можливості подолати інфраструктурні обмеження та прискорити економічне зростання в країнах, що розвиваються.
Європейська ініціатива Global Gateway швидше за все збереже вузький нішевий характер із забезпечення окремих елементів інфраструктури вкрай високої якості. Її значення для України полягатиме не стільки в розв’язанні сукупності інфраструктурних проблем, скільки в заданні високих еталонів і стандартів, із якими варто звіряти альтернативні інфраструктурні пропозиції.
Найбільш перспективним напрямком розвитку в рамках ПіШ стає «е-комерція Шовкового шляху», що має забезпечити прискорення «інтернетизації» міжнародної торгівлі. Цю перспективу слід враховувати під час переговорів щодо проектів модернізації фізичної інфраструктури.
Тлом для подальшого поглиблення будь-якої співпраці з Україною для Китаю буде «повага до фундаментальних національних інтересів один одного», що охоплює питання суверенітету, територіальної цілісності та безпеки.
Дизайн ініціативи ПіШ зберігатиме рамковий характер, м’які обмеження та набір таких правил, які не перетворюватимуться на вхідні бар’єри. Означений підхід забезпечуватиме широкий спектр точок дотику для взаємодії української економіки з економіками КНР та інших учасників.
У більш віддаленій перспективі для забезпечення всебічної стабільності ПіШ Китай на міжнародному рівні здійснюватиме кроки із поступового просування в напрямку уніфікації стандартів. Стандартизація буде спрямована на поєднання уже діючих міжнародних технічних правил із «маркетизацією» спільних проектів у ПіШ, зниження ризиків на основі адекватного державного контролю та фокусування на зв’язках між загальним розвитком та безпекою.
Ризики взаємодії із Китаєм можна знижувати за рахунок посилення інституціоналізації співпраці та залучення більш широкого кола партнерів.
Не зважаючи на геополітичну напруженість Україна та Китай повинні зберігати можливість поглибити свої партнерські зв’язки в багатьох секторах.

Рекомендації:

Сприяти посиленню координації і комунікації між приватним китайським та українським бізнесом щодо можливостей імпорту української аграрної продукції.
Залучати до фінансування в Україні китайських проектів, що реалізуються в рамках ПіШ, треті сторони, зокрема європейські банки, які мають експертизу в роботі на українських ринках, а також в якості гарантів по українським зобов’язанням.
З огляду на те, що Люксембург є основним фінансовим хабом для китайських грошей, спрямованих на реалізацію проектів у рамках ПіШ у ЄС та сусідніх країнах, слід розвивати дипломатичні та економічні відносини із цим фінансовим центром, активно використовуючи інструменти економічної дипломатії. Це особливо актуально на фоні певного ускладнення дипломатичних стосунків між Австрією та Україною, а також Угорщиною та Україною, які є регіональним банківським хабом для роботи з проектами ПіШ у Центральній Європі.

Підготував: Дмитро Єфремов