Лопушанський ХРАМОВИЙ ПЕРСОНАЛ І РИТУАЛЬНА ПРАКТИКА ЕСАГІЛИ В II ТИС. ДО Н. Е.

ХРАМОВИЙ ПЕРСОНАЛ І РИТУАЛЬНА ПРАКТИКА ЕСАГІЛИ В II ТИС. ДО Н. Е.

І. Ю. Лопушанський

PhD Student Belarusian State University 6, Krasnoarmeyskaya Str., Minsk, 220030, Belarus mixweidner@gmail.com

Склад храмового персоналу і ритуальна практика головного вавилонського храму Есагіл, присвяченого богу Мардуку, в II тис. до н. е. вивчені слабо, що пов’язано в першу чергу з характером джерел, що збереглися. Автор розглядає дані Законів Хаммурапі, адміністративних текстів, фрагмента новорічного ритуалу VAT 16435 для часткової реконструкції складу храмового персоналу (жриці надіту, жерці пашішу і шанг). На підставі текстів молитов, заклинань і “Поеми про невинних страждальців” робляться наступні висновки про характер ритуальної практики в Есагілі: 1) храм Есагіл розглядався як місце, в якому відбувається зцілення людини, його “звільнення” (paţāru, aşû) від “прокляття” (mamītu) або хвороби, відновлення його статусу; 2) медіаторами в цьому процесі служили напівбожествені створіння, які жили в храмі; 3) зцілення людини супроводжувалося жертвопринесеннями в храмі, що здійснювалися як для Мардука та Царпаніту, так і для духів-захисників Есагіли.

Ключові слова: Есагіл, вавилонська релігія, жрецтво, ритуал

Доісламський Близький Схід 2021, (2):109-112

https://doi.org/10.15407/preislamic2021.02.109

Повний текст (PDF)

REFERENCES

Bergman E. (1953), Codex Hammurabi. Textus primigenius, Pontificium institutum biblicum, Roma.

Black J., George A. and Postgate N. (2000), Concise Dictionary of Akkadian, Harassowitz Verlag, Wiesbaden.

Delitzch F. (1909), Vordeasiatische Shriftdenkmäler der königlichen Museen zu Berlin, Helf VII, J. C. Hinrichs’sche Buchhandlung, Leipzig.

Frayne D. (1990), Royal Inscriptions of Mesopotamia, Early Periods, Vol. 4: Old Babylonian Period (2003–1595 BC), University of Toronto Press, Toronto. https://doi.org/10.3138/9781442678033

Harris R. (1961), “On the Process of Secularization under Hammurabi”, Journal of Cuneiform Studies, No. 4, pp. 117–20. https://doi.org/10.2307/1359521

Harris R. (1963), “The Organization and Administration of the Cloister in Ancient Babylonia”, Journal of the Economic and Social History of the Orient, Vol. 6, No. 2, pp. 121–57. https://doi.org/10.1163/156852063X00040

Köcher F. (1952), “Ein mittelassyrisches Ritualfragment zum Neujahrsfest”, Zeitschrift für Assyriologie und Vorderasiatische Archäologie, Bd. 50, pp. 192–202. https://doi.org/10.1515/zava.1952.50.1.192

Lambert W. G. (1963), Babylonian Wisdom Literature, Oxford University Press, Oxford.

Neujahr M. (2012), Predicting the Past in the Ancient Near East: Mantic Historiography in Ancient Mesopotamia, Judah, and the Mediterranean World, Brown University, Providence. https://doi.org/10.2307/j.ctt14bs6hw

Oshima T. (2011), Babylonian Prayers to Marduk, Mohr Siebeck, Tübingen.

Reiner E. (1958), Šurpu: A Collection of Sumerian and Akkadian Incantations, im Selbstverlage des Herausgebers, Graz.

Renger J. (1967) “Untersuchungen zum Priestertum der altbabylonischen Zeit. 1. Teil”, Zeitschrift für Assyriologie und Vorderasiatische Archäologie, Bd. 58, No. 1, pp. 110–88. https://doi.org/10.1515/zava.1967.58.1.110

Wasserman N. (2006), “BM 29638: A New Ritual to Marduk from the Old Babylonian Period”, Zeitschrift für Assyriologie und Vorderasiatische Archäologie, Bd. 96, pp. 200–11. https://doi.org/10.1515/ZA.2006.008