В. Н. Дубовська ДО ПИТАННЯ ВЖИВАННЯ ТЕРМІНА “КУДУРРУ” ДО ПАМ’ЯТНИКІВ СРЕДНЕВАВІЛОСКОГО ПЕРІОДУ (ПОЧ. XVI – СЕР. XII СТ. ДО Н. Е.)

ДО ПИТАННЯ ВЖИВАННЯ ТЕРМІНА “КУДУРРУ” ДО ПАМ’ЯТНИКІВ СРЕДНЕВАВІЛОСКОГО ПЕРІОДУ (ПОЧ. XVI – СЕР. XII СТ. ДО Н. Е.)

В. Н. Дубовська

Researcher of the National Art museum of the Republic of Belarus Minsk, National Art Museum of the Republic of Belarus valeria.dubovskaya@gmail.com

Кудурру одні з найвідоміших пам’ятників епохи Касситського правління в Вавилонії. Традиційно їх визначають як “межові камені”, але до сьогоднішнього моменту викликає сумнів правомірність такого визначення. Функції даних пам’яток, ймовірно, виходять за межі документальної фіксації царського земельного дарування, що не дозволяє сприймати дані артефакти виключно як територіальні маркери та носії інформаційні про земельні дарування. Залишається відкритим питання, яким чином вавилонська культура ідентіфікувала ці предмети, які у світовій науці прийнято називати “кудурру”. У текстах на цих пам’ятках одночасно фігурує кілька назв, з якими пов’язані як царські рішення так і “заходи божественної охорони” проти злочинів. Текстовий аналіз деяких фрагментів показує, що творці каменів розділяли безпосередньо земельний кордон, який і називали “кудурру”, і сам пам’ятник – narû. Останній термін є традиційним для позначення царських стел, а це також говорить на користь того, што кам’яні артефакти касситської епохи були значно складнішими за своїми функціями, ніж просто охорона кордонів. Різниця потенційних злочинів, спрямованих на кудурру і narû, також підкреслює розбіжність їхньої природи та функцій. Дії, пов’язані з narû вказують на його об’єктність і загрозу в першу чергу його “вседоступності”. Сховати камінь або змінити інформацію на ньому – рівнозначно його знищенню і карається не царська судом, а божественним. Слово кудурру зустрічається в низці елементів, що представляють природний або штучний кордон і відповідні злочини проти нього. Кудурру не можна знищувати як маркер кордону. Зазначені розбіжності між терміном кудурру і функцією кам’яних пам’яток дають підставу для припущення, що традиційне вживання терміна не зовсім відповідає тому, чим були зазначені артефакти в реаліях стародавньої культури. Ототожнення їх з narû ставить питання про близькість пам’яток до кам’яних царським стел.

Ключові слова: Вавилон, кассити, кудурру, межові камені, земельне дарування, narû, царська стела

Доісламський Близький Схід 2021, (2):53-60

https://doi.org/10.15407/preislamic2021.02.053

Повний текст (PDF)

REFERENCES

Brinkman J. A. (1976), Materials and Studies for Kassite History. A Catalogue of Cuneiform Sources Pertaining to Specific Monarchs of Kassite Dynasty, Vol. I, The Oriental Institute of the University of Chicago, Chicago.

Leick G. (2003), Historical Dictionary of Mesopotamia, Scarecrow Press, Inc. Lanham, Maryland, and Oxford.

Pizzimenti S. (2009), “The astral family in Kassite kudurrus reliefs. Iconographical study of Sin, Shamash and Ishtar astral representations”, in Proceeding of the 55^th Rencontre Assyriologiue International at Paris, Paris, pp. 151–61. https://doi.org/10.5325/j.ctv1bxh3bw.13

Sceil V. (1908), Mémoires de la Délégatione en Perse, T. X, E. Leroux, Paris.

Seidl U. (1989), Die Babylonischen Kudurru-Reliefs: Symbole Mesopotamischer Gottheiten, Freiburg and Göttingen.

Slanski K. (2003), The Babylonian Entitlement narûs (kudurrus), ASOR Press, Boston.

Slanski K. (2000) “Classification, historiography and monumental authority the Babylonian entitlement narûs (kudurrus)”, Journal of Cuneiform Studies, Vol. 52, pp. 95–114. https://doi.org/10.2307/1359688

Gelb I. J., Steinkeller P. and Whiting R. M. (1991), Earliest Land Tenure Systems in the Near East: Ancient kudurrus, Oriental Institute Publications, Vol. 104, The University of Chicago Press, Chicago.

Hinke J. W. (1907), A New Boundary Stone of Nebuchadrezzar I from Nippur, University of Pennsylvania, Philadelphia. https://doi.org/10.9783/9781512816914

King L. W. (1912), Babylonian Boundary-Stones and Memorial-Tablets in the British Museum, Oxford University Press, London.