Перша міжнародна конференція «Мови під загрозою: кримськотатарська та інші тюркські мови України»

Як можна запобігти загрозі мовної асиміляції кримських татар та носіїв інших тюркських мов, представлених в України? Які стратегії захисту та підтримки обрати нашій державі? Вчені Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України разом з провідними європейськими лінгвістами шукали відповіді на ці питання в рамках Першої Міжнародної Конференції «Мови під загрозою: кримськотатарська та інші тюркські мови України», яка пройшла в Києві 26-27 вересня 2014 р. у приміщенні Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса. 

На теренах України проживають 5 тюркомовних народів – кримські татари, гагаузи, караїми, кримчаки та уруми.Усі ці п’ять тюркських мов перебувають під загрозою зникнення у короткій чи віддаленішій перспективі та згідно з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин підлягають захисту та відродженню. За визначенням Атласу загрожуваних мов ЮНЕСКО, ступінь витривалості цих мов варіюється від «дійсно загрожуваних» (гагаузька) до «зниклих» (караїмська). Мова найповніше представлених на демографічній мапі України кримських татар визначається як «надзвичайно загрожувана», оскільки є мовою спілкування здебільшого старших поколінь. Оцінки стану цієї мови, позначені в Атласі загрожуваних мов ЮНЕСКО, видаються надто оптимістичними і потребують глибшого аналізу.

Організатори конференції розпочали дискусію щодо розробки ефективніших та виваженіших підходів до мовної політики та мовного будівництва в Україні з урахуванням мовних інтересів кримських татар та інших міноритарних груп, мови яких перебувають під загрозою зникнення. З вітальною промовою до учасників та гостей конференції звернувся в.о. директора Інституту сходознавства ім. А.Ю.Кримського Олександр Богомолов. Подякувавши спонсорам заходу та поважним гостям – представникам дипломатичного корпусу та ЗМІ, він наголосив на неабиякій значущості появи у суспільному дискурсі України теми дотримання прав тюркських мовних меншин, відзначивши стабільне погіршення ситуації з кримськотатарською мовою. Привітальне слово також виголосив надзвичайний та повноважний посол Республіки Туреччина в Україні Йонет Джан Тезель, котрий привітав усіх небайдужих учасників обговорення проблематики загрожуваних тюркських мов в Україні, подякував учасникам та відзначив важливість проведення подібного заходу в Києві саме у 2014 році, та висловив надію на те, що означена подія дістане належне висвітлення й стане мейнстрімом українських та зарубіжних ЗМІ. Були виголошені вітальні листи, що надійшли на адресу організаторів конференції від надзвичайного та повноважного посла України в Туреччині С.Корсунського, уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, а також Голови Земляцтва кримських татар у м. Києві Аслана Омера Киримли. В них йшлося про те, що загроза втрати рідної мови є безпосередньою загрозою існуванню кримських татар та решти тюркомовних народів України як етнічної сукупності, як носіїв унікальної самобутньої культури: «цього року перед кримськими татарами постав ще один виклик. Крим підступно окупувала нео-імперіалістична Росія, що вкотре в своїй історії стала заручником авторитарного антигуманного правління.

Прикро, але очікувано, кримськотатарська мова опинилась ще в більш скрутному положенні: закриваються кафедри кримськотатарської літератури, скорочуються та скасовуються програми навчання кримськотатарської мови у школах, а на побутовому рівні частішають прояви ксенофобії по відношенню до кримськотатарькомовних громадян. Саме в цей час, як ніколи до цього, важливо підняти рівень обговорення проблем кримськотатарської мови на якісно новий рівень… і абсолютно справедливо, що саме українська наукова, громадська еліта дедалі більше бере на себе відповідальність за долю кримськотатарської культури».

Запрошені спікери з ЄС доповіли про європейський досвід захисту загрожуваних мов. Так, Каміл  Хаманс розповів про мовну ситуацію у країнах Західної Європи, зазначаючи, що ЄС власне починався лише з трьох мов, проте з часом кількість офіційних мов ЄС значно зросла, тим не менше значна кількість мов залишається непредставленою (мальтійська мова тощо), низку дискусій викликають мовна політика та ситуація з мовами національних меншин Франції, Німеччини, Греції тощо. На остаточну дефініцію очікує й визначення мінори тарних та регіональних мов Європи.

У наступному виступі експерт з баскської мови Пауль Білбао – Сарріа поділився досвідом відродження рідної йому мови. На його думку, неможливо ревіталізувати мову, якщо немає бажаючих нею розмовляти, атож в основі ревіталізації повинна лежати політика заохочення спілкуватися рідною мовою на усіх рівнях (просування гасла «нумо жити баскською!» на всіх щаблях суспільства). Він також розповів про лобійовані його організацією конкретні методи мовного планування та розвитку освіти рідною мовою, ознайомив учасників конференції з інформацією про деякі європейські фонди та ініціативи, що надають підтримку у розвиткові мінори тарних мов.

Проф. Галина Яворська присвятила свою доповідь загрожуваним мовам у контексті мовних ідеологій, зокрема звернула увагу на метафоричний характер поняття загрожуваності, де одним з чільних концептів є безпека. В Україні довгі роки складалася ситуація, в якій не лише тюркські мови, але й українська, і російська мови сприймалися як мови під загрозою. Внаслідок конфлікту 2014 року відбулося переосмислення української мови, котру почали сприймати не як загрожувану мову, а мову захисту. Відбулося жваве обговорення заявлених тез, в процесі котрого кримськотатарські експерти відзначили подібне явище і в кримськотатарському мовному середовищі, що стало елементом прихистку для молоді після подій весни 2014.

Доповідь польського лінгвіста Томаша Віхеркєвича була присвячена документуванню лінгвістичного спадку загрожуваних мов Польщі. Зокрема, польськими лінгвістами було розроблено програмне забезпечення для цифрової обробки польових матеріалів загрожуваних та сплячих мов регіону, насамперед кашубської, вірмено-кипчацької, татарської, караїмської мов тощо. Корисною стала також інформація про ініціативи татарських громад Польщі щодо ревіталізації їхньої рідної мови.

Проф. Богдан Ажнюк у доповіді на тему діахронічного виміру мовних прав привернув увагу до того, що внаслідок нечіткої дефініції цілком захищені мови, наприклад, німецька чи російська, отримують такий же рівень захисту, як і мови, що знаходяться на межі повного зникнення.

Турецький фахівець з міноритарних мов та діалектів Ірану Сонель Боснали торкнувся підтримки регіональних мов в умовах мовного контакту, причому, як засвідчив досвід дослідника, наявність такого мовного контакту не обов’язково спричиняє вмирання однієї з мов або ж повну асиміляцію, він торкнувся випадків конструктивних наслідків співіснування мов та мовних контактів. Молодий віденський соціолог Явуз Селім Йилдиз висвітлив коло соціолінгвістичних питань розвитку кримськотатарської мови, виклики, на які вона наражається у сучасному світі, а Мегмед Тютюнджю доповів про результати проведеного серед кримських татар опитування «наскільки загроженою є моя мова?».

Виступи кримськотатарських вчених стосувалися актуальних проблем кримськотатарської та, ширше, загальнотюркської соціолінгвістики. Олег Рустемов доповів про значення бахчисарайських сіджилів 17-18 ст. для розвитку структурно-жанрових особливостей кримськотатарської мови, а також колізії навколо процесумодернізації кримськотатарського алфавіту, Наріман Сеїтяг’яєв – історію та концепцію латинізації кримськотатарської абетки за останні 25 років, Еміне Ґанієва – проблеми кримськотатарської лексикографії та нагальну потребу створення тлумачного словника кримськотатарської мови, Енісе Абібуллаєва – стан освіти рідною мовою в умовах, що склалися, та забезпечення підручниками навчального процесу, Ахтем Мазінов – структурні особливості та класифікацію кримськотатарських діалектів, Міляра Саттарова – проблеми початкової освіти кримськотатарською мовою, Наріє Сейдаметова – процеси розвитку та сучасний стан кримськотатарської лексики, Людмила Рустемова – метафоричну образність поетичного світу Бекіра Чобанзаде. Ленара Кубедінова та Радован Ґарабік представили волонтерський проект корпусу Вікіпедії кримськотатарською мовою. Нарешті, Лейля Сеїтхалілова охарактеризувала проблеми перекладу художньої літератури з англійської на кримськотатарську мову, а американська письменниця Лілі Хайд описала способи вивчення наративного дискурсу кримськотатарської ідентичності – усної історії кримськотатарського народу, опису та популяризації в суспільстві кримськотатарської проблематики.

Доповідь турецького лінгвіста проф. Мегмеда Ольмеза піднімала загальну проблему загроженості в тюркській мовній сім’ї, предметніше зупиняючись на прикладі мов жовтих уйгурів, салирів та кирґизів Фую із Маньчжурії на базі результатів польових досліджень, тоді як Мурад Орхун вивчав теперішній стан уйгурської мови у Східному Туркестані.

Другий день конференції був присвячений соціолінгвістичним проблемам інших тюркських мов та зокрема тюркських мов в Україні. Так, проблеми сучасного розвитку урумської мови та культури стали темою виступу Олександра Рибалка та Валерія Кіора. Використання цієї тюркської мови обмежено виключно побутовою сферою, проте залучення додаткових інструментів протекції, якими є культурно-мистецькі заходи, сприяє приверненню уваги до проблеми загрожуваних міноритарних мов.

Голова Союзу гагаузів України Федора Арнаут поділилася досвідом проведення конгресів з проблем тюркомовних народів України, стану державної підтримки гагаузьких ініціатив по розвиткові освіти гагаузькою мовою, проаналізувала причини, з яких фахові рекомендації тюркологів щодо відповідності мовного законодавства європейським стандартам не мали належного ефекту в урядових установах. У відповідь на це Дмитро Кондратенко зупинився на можливих стратегіях розширення освіти гагаузькою мовою в Україні.

Сучасний стан забезпечення підручниками кримського діалекту караїмської мови став предметом обговорення Наталі Кропотової, а текстологічний аналіз раритетного караїмського збірника бахчисарайського походження – Оксани Тищенко-Монастирської.

З результатами польових лінгвістичних записів останнього носія кримчацької мови, виконаних в межах спільного південнокорейсько-українського дослідницького проекту з документування та ревіталізації загрожених мов, познайомила учасників конференції Ірина Дрига.

Окремі учасники (Мінара Алієва, Ірина Покровська) торкались також трагічної долі та мовної ситуації серед турок – месхетинців в Україні, більшість локальних поселень яких опинилося в зоні збройного конфлікту.

В ході заключної дискусії учасники проаналізували державну освітню практику щодо загрожуваних тюркських мов в Україні, виробили ряд практичних ініціатив, спрямованих на пошук нових пруг мовного вжитку та створення місцевого, регіонального, загальнонаціонального та міжнародного лобіювання інтересів тюркомовних спільнот в Україні в контексті підтримки мовно-культурної різноманітності в Європі. Інститут сходознавства ім. А.Ю.Кримського НАН України позитивно зустрів пропозицію долучитися до проектів ELEN (the European Language Equality Network) щодо підтримки загрожуваних тюркських мов України, допомоги моніторингу мовних прав на Кримському півострові, доступ до якого є нині неможливим.

Сподіваємося, що подальше фахове обговорення проблем збереження загрожуваних мов сприятиме просуванню культурного розмаїття як цінності, толерантного ставлення до представників різних етносів та народів, що проживають в Україні, діалогу та порозумінню між кримськими татарами, українським та російськомовним населенням Криму. Це створить додаткові можливості для того, щоб кримські татари та інші тюркомовні народи України зайняли гідне місце у суспільному та культурному житті країни.

ENDANGERED LANGUAGES: CRIMEAN TATAR AND OTHER TURKIC
LANGUAGES IN UKRAINE 

26–27th September 2014

Conference Program

26 September 2014

08:45 – 09:00 – Registration
09:00 – 09:30 – Welcoming Remarks

Panel 1
Moderator: Alexander Bogomolov
09.30–10.00
Camiel Hamans
A Brussels perspective on language
10.00–10.15 – Discussion
10.15–10.45
Paul Bilbao-Sarria
Social Movement and Minoritised Language Normalization
10.45–11.00 – Discussion
11.00–11.15 – Coffee Break
11.15–11.45
Galina Yavorska
Endangered Languages in the Context of Language Ideologies
11.45–12.00 – Discussion
12.00–12.30
Tomasz Wicherkiewicz
Documenting Poland’s Endangered Heritage Languages
12.30–12.45 – Discussion
12.45–13.15
Bohdan Azhniuk
Linguistic Rights of the Endangered Languages: A Diachronical Perspective
13.15–13.30 – Discussion
13.30–14.30 – Lunch
Panel 2
Moderator: Alexander Bogomolov – Paul Bilbao-Sarria
14.30–14.50
Sonel Bosnalı
Maintenance of Minority (Local) Languages in the Case of Contact
14.50–15.10
Mehmet Tütüncü
Crimean Tatar Diplomatic Documents in Europe
15.10–15.30
Oleg Rustemov
Structural and Genre Features of the Legal Records Known as “Sidzhil” Published
in Bakhchisarai in XVII–XVIII Centuries
15.30–15.50
Emine Ganiyeva
The Crimean Tatar Dictionaries of the XIX–XX centuries as the Lexicographical Manuscripts and the
Sources for Studying the Crimean Tatar Vocabulary
15.50–16.10
Enise Abibullayevа
The Problem of Preservation and Development of Education in the Crimean Tatar Language and
Retraining of Teachers in the Crimea
16.10 – 16.25 – Coffee Break
Panel 3
Moderator: Alexander Bogomolov – Camiel Hamans
16.25–16.45
Miquel Cabal-Guarro
How Endangered is My Language? Recounting the Crimean Tatar Speakers
16.45–17.05
Yavuz Selim Yıldız
Is Crimean Tatar Language Disappearing?
17.05–17.25
Nariie Seidametova
Active Processes in the Lexis of the Crimean Tatar Language
17.25–17.45
Ahtem Mazinov
Dialectology Classification of Crimean Tatar Language. Problems of Description and Structural
Division
17.45–18.05
Nariman Seyityahyaev
The Crimean Tatars Problems of Transition to the Latin Alphabet in the Early 1990s‒the End of 2013
18.05–18.25
Miliara Sattarova
The Issue of Natural Sciences Lessons in Crimean Tatar in Primary Schools
18.25–18.45
Akhtem Dzhelilov
Revealing Crimean Tatar’s Ethnocentrism and Self-Identity in Ukraine
19:00 – Dinner

27 September 2014

Panel 4
Moderator: Alexander Bogomolov – Tomasz Wicherkiewicz
9.00–9.20
Lenara Kubedinova, Radovan Garabik
The Corpus of Crimean Tatar Wikipedia
9.20–9.40
Oleg Rustemov
Crimean Tatar Alphabet Needs to be Modernized (Internal Collisions)
9.40–10.00
Liudmyla Rustemova
Metaphoric Imagery in the Poetic World of Bekir Choban-Zade
10.00–10.20
Lily Hyde
The Water or the Jug: the ‘Story’ of Crimean Tatar Identity and the Language in Which it is Told
10:20–10:40
Leilia Seitkhalilova
About Problems in Translation of Fiction Literature from English into the Crimean Tatar Language
10:40–11:00
Valeriy Kior
Hellenism as a Factor Constraining the Development of Urum Language
11:10–11:20
Oleksandr Rybalko
Art and Cultural Events as One of the Tools for Promoting Endangered Languages.
The Case of the Urum Language
11:20–11:40 – Coffee Break
Panel 5
Moderator: Alexander Bogomolov – Galina Yavorska
11:40–12:00
Tudora Arnaut
Development of Mother Tongue among Ukrainian Gagauzes
12.00–12.20
Dmytro Kondratenko
Possible Policies of Extending School Education in Gagauz Language in Ukraine
12.20–12.40
Minara Aliyeva
Meskhetian Turkish in Danger of Meltdown
12.40–13.00
Iryna Pokrovska
Meskhetian Turks in Ukraine: Language Issue
13.00–14.00 – Lunch
Panel 6
Moderator: Alexander Bogomolov – Mehmet Olmez
14.00–14.20
Mehmet Olmez
On Endangered Turkic Languages
14.20–14.40
Murat Orhun
Present Situation of the Contemporary Uyghur Language
14.40–15.00
Iryna Dryga
Linguistic Recordings of the Last Speaker of Qrymchaq
15.00–15.20
Natalia Kropotova
Textbooks of Karaim Language (Crimean Dialect). Present Situation
15.20–15.40
Oksana Tyshchenko-Monastyrska
Karaite Medzhuma from the Bakhchisaray Khans Palace
15.40–16.00
Olga Maksymenko
As to the Lutsk-Halych Dialect of Karaim Language: Has it a Chance for Revival?
16.00–16.20 – Coffee Break
16.20–17.20
Concluding Remarks and Open Discussion
Alexander Bogomolov (moderator), Camiel Hamans, Tomasz Wiczerkiewicz, Galina Yavorska,
Bohdan Azhniuk, Mehmet Olmez, Irfan Unver Nasrattinoglu, Marcel Erdal, Yurii Cherkasov
17.30–20.00 – Sightseeing Tour around Kyiv Center
Departure