Козак РОЛЬ АФРИКАНСЬКОЇ КАВАЛЕРІЇ В АРМІЇ БАРКІДІВ
РОЛЬ АФРИКАНСЬКОЇ КАВАЛЕРІЇ В АРМІЇ БАРКІДІВ
А. І. Козак
PhD (History) Independent Researcher citizen.of.carthage@gmail.com
У статті аналізуються кавалерійські загони, щодо складалися з жителів Африки (лівофінікійці і нумідійців), як безпосередньо з підданих Карфагена, так і з союзних пунійцям племен, становили ядро армії Баркідів під час Другої Пунічної війни (218–201 рр. до н. е.) й відіграли вирішальну роль у більшості визначних битв. Розглядаються такі аспекти, як тактика, озброєння, статус вершників, пов’язаних зі згаданими військовими формуваннями. Стверджується, що, незважаючи на поширений стереотип щодо нумідійців і лівофінікійців як найманців, вони воювали на добровільних засадах. З одного боку, це забезпечувало їм високий бойовий дух та мотивацію, а з другого – вони, як і будь-яке ополчення, діяли тільки поблизу територій свого розселення, лише в невеликій кількості вирушаючи у тривалі воєнні походи. Приділяється увага особливостям озброєння африканської кінноти. У лівофінікійців це була елліністична манера з кольчугою або кірасою, списом та щитом. Нумідійці використовували хітони та шкіряні панцирі, поверх яких надягали плащі, та тюреоси – круглі шкіряні щити середнього розміру. Головною наступальною зброєю нумідійців були дротики, цілковито виготовлені з дерева, із залізними лавроподібними наконечниками. Доводиться, що завдяки своєму комплекту озброєння та професійній підготовці африканська кіннота була досить універсальним видом військ. Карфагеняни використовували її для розвідки, фуражування, виснаження противника й завдавання удару у вирішальні моменти бою. Жодна воєнна кампанія Баркідів не обходилась без участі цих вершників, які, попри поширену думку, були не класичними найманцями, а пов’язувалися зі своїми полководцями особистою вірністю.
Ключові слова: Карфаген, Друга Пунічна війна, Ганнібал, нумідійці, лівофінікійці, еллінізм, військове мистецтво, озброєння, тактика
Доісламський Близький Схід 2021, (2):89-98
https://doi.org/10.15407/preislamic2021.02.089
Повний текст (PDF)
REFERENCES
Алексинский Д., Жуков К., Бутягин А., Коровкин Д. Всадники войны. Кавалерия Европы. Москва, 2005.
Андерсон Дж. Древнегреческая конница. Санкт-Петербург, 2006.
Денисон Дж. История конницы. Москва, 2001.
Козак А. Особливості військового мистецтва кавалерії та елефантерії армії Баркідів (241–202 рр. до н. е. // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. 2010. Т. 2 (30).
Конноли П. Греция и Рим. Энциклопедия военной истории. Москва, 2001.
Лансель C. Ганнибал. Москва, 2002.
Циркин Ю. От Ханаана до Карфагена. Москва, 2001.
Bagnall N. The Punic wars. London, 1991.
Bradford A. With arrow, sword, and spear: A history of warfare in the ancient world. London, 2001.
Brett M., Fentress E. The Berbers. Oxford, 1996.
Daily G. Cannae. The experience of battle in the Second Punic War. London, 2008.
Fields N. Hannibal. London, 2011.
Fuchs J. Der zweite punische Krieg und seine Quellen. Winen, 1894.
Griffith G. The Mercenaries of the Hellenistic World. Cambridge, 1935.
Gsell S. Histoire аncienne de l’Afrique du Nord. T. 3. Histoire militaire de Carthage. Paris, 1928.
Head D. Armies of the Macedonian and Punic Wars 359 BC to 146 BC. London, 1982.
Healy M. Cannae 216 BC: Hannibal smashes Rome’s Army. London, 1994.
Hoyos D. The Carthaginians. London, 2010. https://doi.org/10.4324/9780203851326
Hoyos D. Carthage’s Other Wars: Carthaginian Warfare Outside the ‘Punic Wars’ Against Rome. London, 2019.
Hyland A. Equus: The Horse in the Roman World. New Haven, 1990.
Lazenby J. Hannibal’s war: A military history of the Second Punic War. Warminster, 1978.
Lazenby J. The First Punic War: A military history. Stanford, 1996.
Lopez-Sanchez F. Numidian Kings and Numidian Garrisons during the Second Punic War: Coins and History // Potestas. Estudios del Mundo Clásico e Historia del Arte. 2010. No. 3.
Salmon E. The Strategy of the Second Punic War // Greece and Rome. Second Series. 1960. Vol. 7, No. 2. https://doi.org/10.1017/S0017383500014571
Snodgrass A. Arms and Armor of the Greeks. Baltimore, 1997.
Walbank F. A Historical Commentary on Polybius. Vol. 1. Oxford, 1957.
Walsh P. Massinissa // The Journal of Roman Studies. 1965. Vol. 55, No. 1–2. https://doi.org/10.2307/297437
Warmington B. Carthage. London, 1964.