Зіборова ЧАС-ВІЧНІСТЬ: ДАВНЬОЄГИПЕТСЬКА ТЕМПОРАЛЬНА КОНЦЕПЦІЯ В КОНТЕКСТІ АНТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ
ЧАС-ВІЧНІСТЬ: ДАВНЬОЄГИПЕТСЬКА ТЕМПОРАЛЬНА КОНЦЕПЦІЯ В КОНТЕКСТІ АНТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ
Д. А. Зіборова
PhD (Philosophy) V. N. Karazin Kharkiv National University 4, Svobody Sq., Kharkiv, 61022, Ukraine ziborova.daria@gmail.com
Стаття присвячена темпоральним категоріям Давнього Єгипту – nHH (нехех) та Dt (джет) та їхньому зіставленню з античною філософською традицією. Показано, що ці терміни передають різні типи вічності, але водночас пов’язані з певною тривалістю часу і можуть бути визначені як час-вічність. nHH – це “поцейбічна” вічність, що пов’язана із Сонячним богом та циклічним рухом Сонячного човна, “вічним поверненням” і має нескінченну тривалість відновлення та циклічну протяжність. Dt – це вічність, пов’язана з Осірісом, потойбічним світом померлих, нетлінністю, сталістю, вже завершена, досконала, але водночас та, що має тривалість “вічної одноманітності” та лінійної протяжності. Динаміку nHH задають циклічний рух сонця та оновлення космосу. Dt співвідноситься зі вже завершеним часом світу божественного інобуття. Написи-білінгви епохи еллінізму свідчать проть те, що Dt перекладають то як αἰών, то як χρόνος, залежно від контексту. Причому у складі царського імені в Розеттському декреті Dt незмінно перекладається як αἰών, що, враховуючи офіційність та значимість контексту, можна сприйняти як головну версію перекладу. Пара понять nHH та Dt не піддається адекватній концептуалізації в термінах європейської філософії, але можна знайти паралелі до їхньої семантики часу в античній традиції, передусім у Платона в опозиції αἰών/χρόνος. Концепція Платона є авторською, нетиповою для попередньої традиції. У “Тімеї” Платон визначає час (χρόνος) як “рухливий образ Вічності (αἰών)” (37d). Якщо χρόνος пов’язаний з небом та рухом по колу небесних світил, згідно з числом, і циклічним поверненням, то αἰών розглядається як першообраз та вічність поза межами часу, що належить божественному світу. Вічність αἰών, за Платоном, – це повнота буття бога, незмінна, стала та довершена, а час χρόνος – динамічне відображення вічності в людському світі. Певна семантична близькість пар понять дає можливість співвідносити Dt з αἰών, а nHH з χρόνος. Наведені семантичні паралелі допоможуть глибше зрозуміти як давньоєгипетські, так і давньогрецькі терміни.
Ключові слова: давньоєгипетська темпоральність, антична філософія часу, Платон, Тімей, час, вічність, нехех, джет, айон, хронос
Доісламський Близький Схід 2021, (2):79-88
https://doi.org/10.15407/preislamic2021.02.079
Повний текст (PDF)
REFERENCES
Алієз Е. Αἰών // Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. Т. 1. Київ, 2009.
Ассман Я. Египет: Теология и благочестие ранней цивилизации. Москва, 1999.
Бородай Т. Ю. О вечности мира // Антропология культуры. Вып. 1. Москва, 2002.
Бородай Т. Ю. Вопрос о вечности мира и попытка его решения Фомой Аквинским // Интеллектуальные традиции Античности и Средних веков (исследования и переводы). Москва, 2010.
Меекс Д., Фавар-Меекс К. Повседневная жизнь египетских богов. Москва, 2008.
Петровский Н. С. Египетский язык. Ведение в иероглифику, лексику и очерк грамматики среднеегипетского языка. Ленинград, 1958.
Платон. Тимей // Платон. Сочинения. В 3-х т. / Под ред. А. Ф. Лосева и В. Ф. Асмуса. Т. 3. Ч. 1. Москва, 1971.
Плешков А. А. О времени и вечности в философии Платона и Плотина // Вестник РХГА. Т. 14. Вып. 3. Санкт-Петербург, 2013.
Тарасенко Н. А. Древнеегипетская мифология в изобразительной традиции Книги Мертвых (виньетки глав 16, 17 и 42 в Новом царстве – Третьем переходном периоде). Киев, 2009.
Тарасенко Н. А. Две “вечности” древних египтян: к постановке проблемы // Сходознавство. 2010. № 49–50.
Allen J. P. Genesis in Egypt. The Philosophy of Ancient Egyptian Creation Account (Yale Egyptological Series. Vol. 2). New Haven, 1988.
Allen J. P. Middle Egyptian Grammar. An Introduction to the Language and Culture of Hieroglyphs. Cambridge, 2001.
Allen T. G. The Book of the Dead or Going Forth by Day. Ideas of the Ancient Egyptians concerning the Hereafter as expressed in their own Terms (Studies in Ancient Oriental Civilization. Vol. 37). Chicago, 1974.
Assmann J. Zeit und Ewigkeit im Alten Ägypten. Ein Beitrag zur Geschichte der Ewigkeit (Abhandlungen der Heidelberger Akademie der Wissenschaften. Bd. 1). Heidelberg, 1975.
Brague R. Du temps chez Platon et Aristote. Quatre etudes. Paris, 1982. https://doi.org/10.3917/puf.bragu.1982.01
Budge E. A. W. The Decrees of Memphis and Canopus I–II. The Rosetta stone. London, 1904a.
Budge E. A. W. The Decrees of Memphis and Canopus III. The Decrees of Canopus. London, 1904b.
Eyre Chr. The Cannibal Hymn. A Cultural and Literary Study. Liverpool, 2002.
Gardiner A. H. Hymns to Amon from a Leiden Papyrus // Zeitschrift für ägyptische Sprache and Altertumskunde. 1905. Bd. 42.
Gardiner A. H. Egyptian Grammar. Being an Introduction to the Study of Hieroglyphs. 3rd Ed. London – Oxford, 1957.
Hornung E. Chaotische Bereiche in der georgneten // Zeitschrift für ägyptische Sprache and Altertumskunde. 1956. Bd. 81. https://doi.org/10.1524/zaes.1956.81.12.28
Iversen E. Horapollon and the Egyptian Conceptions of Eternity // Revista degli Studi Orientali. 1963. T. 38. Fasc. III.
Kadish G. E. “Time” // The Oxford Encyclopedia of Ancient Egypt. Vol. III. Oxford, 2001.
Morenz S. Ägyptische Religion. Stuttgart, 1960.
Morenz S. Ägyptischer Totenglaube im Rahmen der Struktur ägyptischer Religion // Morenz S. Religion und Geschichte des alten Ägypten. Gesammelte Aufsätze. Weimar, 1975.
Otto E. Altägyptische Zeitvorstrllungen und Zeitbegriffe // Die Welt als Geschichte. 1954. Bd. XIV.
Pfeiffer S. Das Dekret von Kanopos (238 v. Chr.). Kommentar und historische Auswertung eines dreisprachigen Synodaldekretes der ägyptischen Priester zu Ehren Ptolemaios’ III. und seiner Familie. (Archiv für Papyrusforschung und verwandte Gebiete. Beihefte 18). München – Leipzsg, 2004.
Πλάτων. Τίμαιος // Perseus Digital Library. URL: http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3atext%3a1999.01.0179%3atext%3dTim. (дата звернення: 17.04.2021).
Thausing H. Die Ausdrücke für “Ewig” im Agyptischen // Mélanges Maspéro. T. I (Mémoires publiés par les Membres de l’Institut Français d’Archéologie Orientale du Caire. T. 66). Le Caire, 1934.
Westendorf W. Zeit und Raum bei den Alten Ägyptern. Bemerkunden zu dem Artikel von L. H. Roeten // Göttinger Miszellen. Beiträge zur ägyptologischen Diskussion. 2004. Hft. 204.